Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці написала керівниця управління культури Херсонської міськради Світлана Думинська.«Сад Чеснот», який разом з жителями незламного міста пережив окупацію, сьогодні вже розквітає в бібліотеці ім. Лесі Українки!», - написала Думинська.Вона назвала це справжнім Великоднім дивом. Ще до широкомасштабного російського вторгнення Анжеліка Рудницька передала свою виставку робіт «Сад Чеснот» і її презентували в Херсоні.
Потім виставка мандрувала Херсонщиною і мала повертатися до своєї майстрині. Проте Херсон опинився в окупації. Виставку сховали в підвалі працівники Херсонського обласного центру народної творчості, де її і знайшли тепер у розграбованому росіянами приміщенні, – до підвалу ворог не дістався.
Сама Рудницька написала у Фейсбуці, що для її художніх робіт - це справжнє воскресіння, повернення.Вона підкреслила, що у її робіт є місія: надихати, давати сили тим, хто у відчаї, вчити незламності, милувати око, гармонізувати простір і тих, хто на них дивиться.
«Їм судилося пережити окупацію разом з нескореним Херсоном, розмінування і тепер вони знову повертаються у виставковий простір», - написала майстриня.
Рудницька зазначила, що бажання творити підняло її на ноги, коли вона була паралізована. Її полотна наснажували інших людей на трьох континентах, вони були у розкішних музеях, на всесвітніх фестивалях, у маленьких містечках, в онкоцентрах і лікарнях.
Як повідомлялося, Анжеліку Рудницьку вважають засновницею техніки етномодерну.
Сама Рудницька написала у Фейсбуці, що для її художніх робіт - це справжнє воскресіння, повернення.Вона підкреслила, що у її робіт є місія: надихати, давати сили тим, хто у відчаї, вчити незламності, милувати око, гармонізувати простір і тих, хто на них дивиться.
«Їм судилося пережити окупацію разом з нескореним Херсоном, розмінування і тепер вони знову повертаються у виставковий простір», - написала майстриня.
Рудницька зазначила, що бажання творити підняло її на ноги, коли вона була паралізована. Її полотна наснажували інших людей на трьох континентах, вони були у розкішних музеях, на всесвітніх фестивалях, у маленьких містечках, в онкоцентрах і лікарнях.
Як повідомлялося, Анжеліку Рудницьку вважають засновницею техніки етномодерну.