Курорт Урзуф на узбережжі Азовського моряВіцепрем’єр-міністерка України Ірина Верещук закликала українців не відвідувати окуповані території. Про це вона днями написала на своїх сторінках у соціальних мережах. Посадовиця зазначила, що багато внутрішніх переселенців залишили своє житло в окупації. Але останнім часом окупаційна влада починає шантажувати їх, погрожуючи забрати квартири та будинки.
Переселенцям надсилають повідомлення з вимогою з'явитися за місцем проживання та підтвердити свої права на нерухомість. Верещук закликала не контактувати, не колаборувати з окупантами й не брати російські паспорти для того, щоб підтвердити свої права на житло.
Чи їдуть власники житла на окуповані території, щоб підтвердити свої права на майно? Наскільки це небезпечно, і які історії розповідають місцеві жителі? Чи буде Україна змінювати житлову політику щодо переселенців і сприяти їхній адаптації на підконтрольній уряду території? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Віцепрем’єр-міністерка Ірина Верещук зазначила, що усі, хто прямо або опосередковано залучені до незаконного позбавлення українців їхньої нерухомості на окупованих територіях, згодом будуть нести за це кримінальну відповідальність, а також будуть зобовʼязані відшкодувати постраждалим усі відповідні втрати та збитки.
«Як би важко зараз не було на підконтрольній Україні території, якщо поїдете в окупацію, зрештою, вам там буде лише гірше», – йдеться в її дописі у соцмережах.
Ірина Верещук
Україна не визнає російські паспорти, які видаються на окупованих територіях. На цьому неодноразово наголошував український омбудсмен Дмитро Лубінець. Він також закликав виїжджати з окупації, щоб уникнути тиску з боку Росії. Крім того, Україна не визнає угоди, які укладені за російським законодавством щодо майна на окупованих територіях.
Тим часом російська окупаційна влада перевіряє документи власників нерухомості і земельних ділянок. На захоплених територіях виявляють порожні квартири чи помешкання, чиї власники залишили регіон. Надалі таку нерухомість оголошують «безхазяйною» та «націоналізують». Про це неодноразово повідомляли в ЗМІ.
Крім того, окупаційна влада може продати незаконно відібране житло, про що раніше повідомляв голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«По-перше, це родинні зв'язки. Частіше ми таку ж тенденцію спостерігали й у Херсоні під час окупації. Гірше за всіх виїжджали з окупації літні люди. Вони дуже прив'язані до своїх домівок, до свого місця проживання, до своєї батьківщини. Вони не хочуть його полишати жодного разу. І тому основна тенденція така, що більш молоде покоління виїжджає, а залишаються літні батьки або близькі родичі. Здоров'я погіршується, і частіше причиною повернення на окуповану територію стає те, що потрібно доглядати за літніми людьми», – каже він.
Жителі окупованого Генічеська чинять опір російській агресії написами на парканах. Напис Генічеськ - це Україна в жовто-синіх кольорах з'явилася на паркані у червні 2022 року
Люди хвилюються за своє майно, і в деяких випадках повертаються, щоб його захистити, каже депутат. Але варто пам'ятати, що це ризиковано, наголошує він.
«Найяскравіший доказ того, що це не потрібно робити, особливо чоловікам призовного віку, це приклад «ДНР»/«ЛНР» (незаконні збройні угруповання – ред.). Наша територія від окупованої території східної України з часом нічим не буде відрізнятися. В них обов'язково почнуть закінчуватися військовослужбовці, буде призов на окупованих територіях, впевнений в цьому на 100%», – пояснив Лучко.
Також жителі, які повертаються на окуповані території, можуть опинитися під тиском російських силовиків, додав депутат. Він каже, що з часом посилюються репресії з приводу зв'язків з Україною.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Олександр Пилипенко
«Точно знаю, що така тенденція є. Вона можливо була весь період, але була не такою помітною. А останнім часом за всіма ознаками є певне посилення. З особистих спостережень, з тієї інформації, яка нам надходить, люди почали повертатися переважно з двох причин – це не можливість винаймати житло собі. Тобто втрата фінансової можливості. І друга причина – це страх людей втратити житло на окупованій території, що туди заселять когось з росіян або колаборантів. Або комбінація цих двох причин найголовніших», – каже він.
Втім, не всі охочі можуть повернутися на окуповані території, оскільки російські силовики проводять ретельні перевірки, зауважив журналіст. На його думку, Росія не зацікавлена в тому, щоб в окупації перебувало все більше проукраїнськи налаштованих жителів.
«На пунктах фільтрації, особливо в (аеропорту) «Шереметьєво» дуже щільні перевірки російських спецслужб. Перевіряють гаджети, і навіть якщо люди видаляють, чистять смартфони або планшети перед поїздкою, це не допомагає. Знаю особисто людей, яких розвертали, накладали на них багаторічну заборону в'їзду на територію РФ, тому що знаходили старі видалені якісь коментарі незначні, які вказують на проукраїнські або антиросійські погляди. Тому одного бажання мало, щоб доїхати до окупованої території. А небезпека велика і ризики великі. По-перше, контакти з ворожими спецслужбами. По-друге, це можливість попасти під кримінальне переслідування або фізичне якесь насилля», – попереджає журналіст.
Українці підлягають дуже щільній перевірці російських спецслужб
Ті, кому вдається повернутися, як правило, проходять тривалий і складний процес переоформлення житла з головною умовою – отриманням паспорта РФ, додав Пилипенко.
«Для цього все і відбувається – нагнітання цієї історії, що буде житло «націоналізоване». Це призводить до того, що людина приїжджає і їй кажуть, що треба паспорт, а це певний час, тому що процедура може затягнутися. Потім ще треба оформити це житло. Потім людина, наприклад, захоче продати його, це дуже розтягується в часі та дуже непросто», – зазначив він.
«Нічого нового не трапилося. Списки, переліки великі адрес, будинків, нерухомості, вони вивішуються окупантами вже досить довго, постійно нові. З одного боку, це такий собі примус для того, щоб люди поверталися на окуповані території. Але з іншого боку – це чисто схема по віджиму житла в наших людей. Тому що навіть ті, хто хочуть повернутися, вони повинні пройти через фільтраційні процедури в московському аеропорту «Шереметьєво». І ось там починаються цікаві історії», – каже він.
Якщо людина є власником коштовної нерухомості, то російські силовики навряд чи дозволять їй повернутися для переоформлення, розповідає медійник.
«Їм банально ніде жити, банально немає коштів на те, щоб орендувати житло. І вони їдуть, наступивши на горло їхній пісні, скажімо так, вони їдуть жити під окупанта. Вони їдуть жити там, де їм може бути морально некомфортно, може бути огидно, але ж там є де жити і якщо в них є де жити, вони будуть їхати туди», – зауважив він.
Пам’ятник сталевару на в’їзді в тимчасово окупований Маріуполь, листопад 2022 року
Також журналіст зазначив, що тривале життя в окупації не кращим чином впливає на українців та їхні погляди і за цим спостерігати найважче.
«Дуже страшна річ, коли ти декілька років прожив в окупації, коли тобі декілька років промивала мізки пропаганда. Ці люди, коли я їм телефоную, вони мені кажуть: «Коль, а давай про політику говорити не будемо». Тобто, якщо ти адекватна людина, якщо в тебе ще мізки не промиті пропагандою, ти бачиш, ну що там гетто. Але, якщо ти в цьому гетто місяць, два, рік, два роки, все – для тебе це вже норма, для тебе всі українці – «нацисти», ще хтось, а всі, хто там (в окупації – ред.) для них є дуже гарні люди. Тому нам потрібно боротися за людей», – наголосив медійник.
Сергій Козир
«Логіка цього закону зараз більш популістична. Потрібно, і це вже нами ініційовано, саме напрацювання механізму відшкодування цих коштів. Тому, що ми можемо прийняти будь-який закон, але ми розуміємо, що відшкодування коштів щонайменше з держбюджету, це неможливо. Зараз першочергові витрати ідуть на забезпечення Збройних сил, вся допомога яка іде від наших міжнародних партнерів – це соціально захищені платежі – пенсії та інша допомога. Тому просто зареєструвати закон, прийняти його і сказати людям, що все окей, цього недостатньо. Завтра люди будуть звертатися і будуть отримувати у відповідь, що фінансово це необґрунтовано», – пояснив депутат.
Політика держави щодо переселенців має бути комплексною, і зараз вже розглядаються деякі напрацювання, додав Козир.
«Одним з напрямків нашої роботи – тимчасової спеціальної комісії – є дорожня карта по вирішенню цих питань. Протягом 2-3 тижнів дано розпорядження щодо аудиту всього майна для розміщення ВПО, спущено військовим адміністраціям по областях. Зараз працюють в цьому напрямку. Ми спілкувалися з Фондом держмайна, у них також є зареєстровано понад 20 тис. таких об’єктів. Але потрібно зробити їхній аудит. Для громад це зараз золотий шанс в обличчі ВПО, які до них приїхали, це шанс сформувати той потенціал людський, який необхідний для того, щоб їхня громада надалі була спроможною. Це і медики, і лікарі, і інші спеціальності. І потрібно саме забезпечення житлом. Тому що житло найбільша проблема для ВПО, це дає можливість асимілювати або заякорити тих або інших людей, які потрібні для громади», – зазначив він.
Олена Бадюк
Чи їдуть власники житла на окуповані території, щоб підтвердити свої права на майно? Наскільки це небезпечно, і які історії розповідають місцеві жителі? Чи буде Україна змінювати житлову політику щодо переселенців і сприяти їхній адаптації на підконтрольній уряду території? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Віцепрем’єр-міністерка Ірина Верещук зазначила, що усі, хто прямо або опосередковано залучені до незаконного позбавлення українців їхньої нерухомості на окупованих територіях, згодом будуть нести за це кримінальну відповідальність, а також будуть зобовʼязані відшкодувати постраждалим усі відповідні втрати та збитки.
«Як би важко зараз не було на підконтрольній Україні території, якщо поїдете в окупацію, зрештою, вам там буде лише гірше», – йдеться в її дописі у соцмережах.
Ірина ВерещукУкраїна не визнає російські паспорти, які видаються на окупованих територіях. На цьому неодноразово наголошував український омбудсмен Дмитро Лубінець. Він також закликав виїжджати з окупації, щоб уникнути тиску з боку Росії. Крім того, Україна не визнає угоди, які укладені за російським законодавством щодо майна на окупованих територіях.
Тим часом російська окупаційна влада перевіряє документи власників нерухомості і земельних ділянок. На захоплених територіях виявляють порожні квартири чи помешкання, чиї власники залишили регіон. Надалі таку нерухомість оголошують «безхазяйною» та «націоналізують». Про це неодноразово повідомляли в ЗМІ.
Крім того, окупаційна влада може продати незаконно відібране житло, про що раніше повідомляв голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Родинні звʼязки»
Депутат Генічеської міської ради Херсонської області Юліан Лучко розповів «Новинам Приазов’я», що є випадки, коли люди справді повертаються жити в окупацію. Втім, це не масове явище, і здебільшого воно не пов'язане з житловим питанням.«По-перше, це родинні зв'язки. Частіше ми таку ж тенденцію спостерігали й у Херсоні під час окупації. Гірше за всіх виїжджали з окупації літні люди. Вони дуже прив'язані до своїх домівок, до свого місця проживання, до своєї батьківщини. Вони не хочуть його полишати жодного разу. І тому основна тенденція така, що більш молоде покоління виїжджає, а залишаються літні батьки або близькі родичі. Здоров'я погіршується, і частіше причиною повернення на окуповану територію стає те, що потрібно доглядати за літніми людьми», – каже він.
Жителі окупованого Генічеська чинять опір російській агресії написами на парканах. Напис Генічеськ - це Україна в жовто-синіх кольорах з'явилася на паркані у червні 2022 рокуЛюди хвилюються за своє майно, і в деяких випадках повертаються, щоб його захистити, каже депутат. Але варто пам'ятати, що це ризиковано, наголошує він.
«Найяскравіший доказ того, що це не потрібно робити, особливо чоловікам призовного віку, це приклад «ДНР»/«ЛНР» (незаконні збройні угруповання – ред.). Наша територія від окупованої території східної України з часом нічим не буде відрізнятися. В них обов'язково почнуть закінчуватися військовослужбовці, буде призов на окупованих територіях, впевнений в цьому на 100%», – пояснив Лучко.
Також жителі, які повертаються на окуповані території, можуть опинитися під тиском російських силовиків, додав депутат. Він каже, що з часом посилюються репресії з приводу зв'язків з Україною.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Страх втратити житло»
Редактор запорізького видання «Локатор-Медіа» Олександр Пилипенко вважає, що Росія навмисно використовує тему відбору житла, щоб провокувати місцевих жителів повертатися.Олександр Пилипенко«Точно знаю, що така тенденція є. Вона можливо була весь період, але була не такою помітною. А останнім часом за всіма ознаками є певне посилення. З особистих спостережень, з тієї інформації, яка нам надходить, люди почали повертатися переважно з двох причин – це не можливість винаймати житло собі. Тобто втрата фінансової можливості. І друга причина – це страх людей втратити житло на окупованій території, що туди заселять когось з росіян або колаборантів. Або комбінація цих двох причин найголовніших», – каже він.
Втім, не всі охочі можуть повернутися на окуповані території, оскільки російські силовики проводять ретельні перевірки, зауважив журналіст. На його думку, Росія не зацікавлена в тому, щоб в окупації перебувало все більше проукраїнськи налаштованих жителів.
«На пунктах фільтрації, особливо в (аеропорту) «Шереметьєво» дуже щільні перевірки російських спецслужб. Перевіряють гаджети, і навіть якщо люди видаляють, чистять смартфони або планшети перед поїздкою, це не допомагає. Знаю особисто людей, яких розвертали, накладали на них багаторічну заборону в'їзду на територію РФ, тому що знаходили старі видалені якісь коментарі незначні, які вказують на проукраїнські або антиросійські погляди. Тому одного бажання мало, щоб доїхати до окупованої території. А небезпека велика і ризики великі. По-перше, контакти з ворожими спецслужбами. По-друге, це можливість попасти під кримінальне переслідування або фізичне якесь насилля», – попереджає журналіст.
Українці підлягають дуже щільній перевірці російських спецслужбТі, кому вдається повернутися, як правило, проходять тривалий і складний процес переоформлення житла з головною умовою – отриманням паспорта РФ, додав Пилипенко.
«Для цього все і відбувається – нагнітання цієї історії, що буде житло «націоналізоване». Це призводить до того, що людина приїжджає і їй кажуть, що треба паспорт, а це певний час, тому що процедура може затягнутися. Потім ще треба оформити це житло. Потім людина, наприклад, захоче продати його, це дуже розтягується в часі та дуже непросто», – зазначив він.
Шантаж і «чорні списки» від окупантів
Директор Маріупольського телебачення Микола Осиченко розповів «Новинам Приазов’я», що окупаційна влада шантажує житлом місцевих жителів ще з 2022 року.Микола Осиченко«Нічого нового не трапилося. Списки, переліки великі адрес, будинків, нерухомості, вони вивішуються окупантами вже досить довго, постійно нові. З одного боку, це такий собі примус для того, щоб люди поверталися на окуповані території. Але з іншого боку – це чисто схема по віджиму житла в наших людей. Тому що навіть ті, хто хочуть повернутися, вони повинні пройти через фільтраційні процедури в московському аеропорту «Шереметьєво». І ось там починаються цікаві історії», – каже він.
Якщо людина є власником коштовної нерухомості, то російські силовики навряд чи дозволять їй повернутися для переоформлення, розповідає медійник.
«Боротися за людей»
Є ще одна категорія людей, які повертаються в окупацію, розповідає журналіст – це ті, хто не змогли адаптуватися на підконтрольній Україні території. За цих людей Україні варто боротися вважає Осиченко.«Їм банально ніде жити, банально немає коштів на те, щоб орендувати житло. І вони їдуть, наступивши на горло їхній пісні, скажімо так, вони їдуть жити під окупанта. Вони їдуть жити там, де їм може бути морально некомфортно, може бути огидно, але ж там є де жити і якщо в них є де жити, вони будуть їхати туди», – зауважив він.
Пам’ятник сталевару на в’їзді в тимчасово окупований Маріуполь, листопад 2022 рокуТакож журналіст зазначив, що тривале життя в окупації не кращим чином впливає на українців та їхні погляди і за цим спостерігати найважче.
«Дуже страшна річ, коли ти декілька років прожив в окупації, коли тобі декілька років промивала мізки пропаганда. Ці люди, коли я їм телефоную, вони мені кажуть: «Коль, а давай про політику говорити не будемо». Тобто, якщо ти адекватна людина, якщо в тебе ще мізки не промиті пропагандою, ти бачиш, ну що там гетто. Але, якщо ти в цьому гетто місяць, два, рік, два роки, все – для тебе це вже норма, для тебе всі українці – «нацисти», ще хтось, а всі, хто там (в окупації – ред.) для них є дуже гарні люди. Тому нам потрібно боротися за людей», – наголосив медійник.
Що з допомогою переселенцям?
- У червні Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроєкт про порядок компенсації за знищене майно на окупованих територіях. Згідно з документом, власник зможе подати заяву про відшкодування за прописаною процедурою, але без вимоги надати фото- і відеодокази майна до або після знищення чи пошкодження.
- Фізичний огляд обʼєктів також проводити не будуть. У такому разі власник під час заповнення заяви на компенсацію відмовляється від права власності на таке майно на користь держави. Наразі законопроєкт готується до другого читання.
Сергій Козир«Логіка цього закону зараз більш популістична. Потрібно, і це вже нами ініційовано, саме напрацювання механізму відшкодування цих коштів. Тому, що ми можемо прийняти будь-який закон, але ми розуміємо, що відшкодування коштів щонайменше з держбюджету, це неможливо. Зараз першочергові витрати ідуть на забезпечення Збройних сил, вся допомога яка іде від наших міжнародних партнерів – це соціально захищені платежі – пенсії та інша допомога. Тому просто зареєструвати закон, прийняти його і сказати людям, що все окей, цього недостатньо. Завтра люди будуть звертатися і будуть отримувати у відповідь, що фінансово це необґрунтовано», – пояснив депутат.
Політика держави щодо переселенців має бути комплексною, і зараз вже розглядаються деякі напрацювання, додав Козир.
«Одним з напрямків нашої роботи – тимчасової спеціальної комісії – є дорожня карта по вирішенню цих питань. Протягом 2-3 тижнів дано розпорядження щодо аудиту всього майна для розміщення ВПО, спущено військовим адміністраціям по областях. Зараз працюють в цьому напрямку. Ми спілкувалися з Фондом держмайна, у них також є зареєстровано понад 20 тис. таких об’єктів. Але потрібно зробити їхній аудит. Для громад це зараз золотий шанс в обличчі ВПО, які до них приїхали, це шанс сформувати той потенціал людський, який необхідний для того, щоб їхня громада надалі була спроможною. Це і медики, і лікарі, і інші спеціальності. І потрібно саме забезпечення житлом. Тому що житло найбільша проблема для ВПО, це дає можливість асимілювати або заякорити тих або інших людей, які потрібні для громади», – зазначив він.
- 1 квітня набула чинності постанова Кабінету міністрів України щодо змін у наданні допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). У постанові також розширили перелік ВПО, які можуть отримати грошові виплати, а також уточнили процедури. Разом з цим, з 1 березня виплати для переселенців нараховують за новими правилами.
- З 1 березня 2024 року допомога на проживання автоматично призначена на пів року для трьох категорій ВПО: пенсіонерам, у яких станом на 01.01.2024 року розмір пенсії не перевищує 9 444 грн; людям з інвалідністю I чи II групи, дітям з інвалідністю віком до 18 років, тяжкохворим дітям; дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування віком до 23 років, а також батькам-вихователям і прийомним батькам.
Олена Бадюк