Росія чинить воєнний екоцид, випалюючи степи і ліси на півдні України і в Криму

На окупованому півдні України та в Криму палає степ та горять ліси. Здавалося б,  в таку спеку для цих регіонів звична картина. Проте, за офіційними даними Мінекології, майже 90% цих пожеж виникли внаслідок російської збройної агресії. Тисячі гектарів українських територій Москва вже третій рік поспіль  перетворює на згарище.

 

Найвідоміший акт екоциду російської армії в Україні після 2022 року – це, безумовно,  підрив греблі Каховської ГЕС, що спричинив негативні наслідки для екосистем і на суші, і на морі.  Наслідком цього теракту, зокрема,  стало зневоднення території півдня і Кримського півострова. А отже – і підвищення пожежної небезпеки в степах, горах і лісах, які сьогодні контролюють російські військов,  і їм, наплювати,  що там буде після них. 

Про це у матеріалі Центра журналістських розслідувань.

Займання лісу та степових територій на Кримському півострові в червні-липні 2024 р. Фото: Google Earth, супутник Sentinel-2. Колаж: investigator.org.uaЗаймання лісу та степових територій на Кримському півострові в червні-липні 2024 р. Фото: Google Earth, супутник Sentinel-2. Колаж: investigator.org.ua


Почнемо з Криму, який найдовше знаходиться в окупації. За 10 років Росія перетворила  півострів на суцільну військову базу з морськими та наземними  полігонами,  аеродромами, складами боєприпасів,  пального та ремонтними підприємствами  в межах населених пунктів. Ще близько десятка пожеж тільки в липні моніторингова група каналу  «Кримський вітер» фіксувала  на полігонах мису Чауда, Старокримському та поблизу Джанкоя, звідки здійснюються запуски «Шахедів».

Всі ці обʼєкти — законні цілі для Сил оборони України, і літо 2024 року по справжньому спекотне для окупантів в Криму. З початку червня українські сили завдали щонайменше 11 результативних ударів по об’єктах Збройних сил Російської Федерації на півострові. Було вражено, як мінімум, три дивізіони ЗРК С-300, чотири – С-400 і три установки РЛС. Крім того, зафіксовано  удар по військовому об’єкту біля села Мічурінівка Джанкойського району, пожежі на полігонах біля села Вітіно та в районі мису Чауда, а також знищення складу з боєприпасами у Балаклавському районі Севастополя. Після таких атак пожежа – неминуче явище і через знищення російського ППО та складів вогонь охоплював десятки гектарів кримського степу.

Крим у вогні. Червень-липень 2024 р. Фото:соцмережі. Колаж: investigator.org.uaКрим у вогні. Червень-липень 2024 р. Фото:соцмережі. Колаж: investigator.org.ua


А ще на початку  липня  сталася масштабна пожежа після вибуху на газогоні поблизу Алушти, а з 15 числа за кілька днів вигоріли близько 40 гектарів лісу Карадазького заповідника біля Коктебеля, палають екосистеми довкола Ялти і Севастополя. Останні пожежі навряд чи пов’язані з військовою активністю рашистів в Криму, а скоріше мають походження техногенного характеру. Наприклад,  за версією окупаційної влади, займання лісу біля Коктебелю сталося через іскру від болгарки. Тим не менше, за все, що відбувається на півострові відповідальна Російська Федерація

Лінія фронту в Запорізькій(ліворуч) і Донецькій областях на знімках супутника в липні 2021 р. та 2024 р. Фото: супутник Sentinel-2. Колаж: investigator.org.uaЛінія фронту в Запорізькій (ліворуч) і Донецькій областях на знімках супутника в липні 2021 р. та 2024 р. Фото: супутник Sentinel-2. Колаж: investigator.org.ua


Вільний доступ до супутникових даних, розвиток безпілотної авіації та технологій загалом як  за мирних часів, так і під час війни, надали  можливість дивитись на світ під іншим кутом. На цих кадрах ви бачите, як з липня 2021 року змінювалась територія, яка вже за півроку стане  лінією зіткнення в Запорізькій, Херсонській та Донецькій областях. Територія активних бойових дій — це випалена та переорана артою з обох боків  мертва зона —  в усіх сенсах цього виразу, і станом на липень 2024-го вона в середньому шириною  50 — 60 кілометрів.

50 — 60 кілометрів. Аби краще осягнути масштаб, наведу кілька порівнянь. Можливо, 50 — 60 кілометрів для киян та гостей столиці будуть  більш зрозумілими, як відстань між містами  Ірпінь та  Бориспіль транзитом через увесь Київ. Для мешканців на Заході країни  50 — 60 кілометрів більш наочно виглядатимуть як шлях від Львова до польського кордону.  50 — 60 кілометрів — це година на автомобілі по дорозі Миколаїв— Херсон, Дніпро — Камʼянське, або Кременчук — Олександрія.

Степові пожежі в прифронтових районах Запорізької області. Липень 2024 р. Фото: Google Earth, супутник Sentinel-2. Колаж: investigator.org.uaСтепові пожежі в прифронтових районах Запорізької області. Липень 2024 р. Фото: Google Earth, супутник Sentinel-2. Колаж: investigator.org.ua


Загальна довжина лінії фронту — понад 3 тисячі кілометрів, активні бойові дії простягнулися на 1200 кілометрів. Це випалені поля та лісосмуги, заповідні степи і ліси, стерті з лиця землі селища та міста. Найвідоміший з наочних прикладів і одна із найгарячіших точок на Запорізькому напрямку – селище  Роботине, від якого фактично лишилася сама назва на мапі.  До такого ж стану наближається і Вербове, яке на 9 кілометрів східніше. Як видно  супутникових знімках, останній тиждень найбільше земля горить під окупантами довкола Полог, а Силам оборони спекотно поблизу Оріхова та Гуляйполя. Між окупованими Пологами та двома вільними містами по прямій 35 та 20 кілометрів відповідно, з яких кожен метр цього трикутника –  лінія фронту. 

Аграрний південь через російське вторгнення став долиною смерті. Дослідники NASA наприкінці ще 2022 року  нанесли на карту понад 2,5 мільйона артилерійських і ракетних воронок на нулі. Півтора року потому навіть складно уявити, як змінилася ця цифра, адже артилерія з обох боків працює цілодобово.

Крім безпосередньої лінії зіткнення по обидва боки від неї через  війну страждають інші райони Запорізької області. Майже тиждень у липні горів ліс в окупованому Енергодарі, а попередню пожежу ліквідовували в травні. 

На протилежному березі від обстрілів щодня палає Нікополь та околиці міста. І така картина вздовж  Дніпра далі на південь і на десятки кілометрів від узбережжя. Ще до початку літа окупаційна влада повідомила про 450 пожеж на відкритих територіях з початку року, а загальна площа загорянь  на той час становила понад 280 гектарів. 

16 липня квазі уряд Запорізької області встановив особливий протипожежний режим, запровадивши такі обмеження для людей, як повна заборона на відвідування  лісів, заборона на розведення багать, а також спалювання сміття, трави на прибудинкових територіях, тимчасове призупинення використання пристроїв для теплової обробки їжі за допомогою відкритого вогню(хай там що це б не означало). 

Займання хвойних лісів та в степових територій в Херсонській області. Липень 2024 р. Фото: Google Earth, супутник Sentinel-2. Колаж: investigator.org.uaЗаймання хвойних лісів та в степових територій в Херсонській області. Липень 2024 р. Фото: Google Earth, супутник Sentinel-2. Колаж: investigator.org.ua


Ще один з осередків палаючого півдня України – Херсонщина на обох берегах Дніпра. За останніми даними Мінекології України, внаслідок ворожого обстрілу в Національному природному парку «Кам’янська Січ» наприкінці травня за 5 годин пожежа спалила понад 8,5 га заповідної території. І такі обстріли відбуваються тут майже щодня. «Кам’янська Січ» постраждала і  після підриву греблі Каховської ГЕС.

Було завдано шкоду заповідним степам, де зростали особливо цінні види рослин, багато з яких занесені до Червоної книги України. Орієнтовна сума збитків – понад 73 млрд гривень. Зі свого боку окупаційна адміністрація Херсонщини звітує, що через бойові дії на Кінбурнській косі вигоріло 60% лісових насаджень. 

Пожежі на Кінбурнській косі червні-липні 2024 р. Фото: Google Earth, супутник Sentinel-2. Колаж: investigator.org.uaПожежі на Кінбурнській косі червні-липні 2024 р. Фото: Google Earth, супутник Sentinel-2. Колаж: investigator.org.ua


Російські військові вже третій рік тероризують національний парк “Олешківські піски” – найбільшу пустелю континентальної Європи. Унікальна екосистема для московитів – лише тренувальний полігон, по якому змушені резулярно бити і наші захисники.

Супутникові знімки НПП “Олешківські піски” та прилеглих районів у червні-липні 2024 р.  Фото: Google Earth, супутник Sentinel-2. Колаж: investigator.org.uaСупутникові знімки НПП “Олешківські піски” та прилеглих районів у червні-липні 2024 р.  Фото: Google Earth, супутник Sentinel-2. Колаж: investigator.org.ua


Від російської агресії потерпають не тільки прифронтові райони Запорізької і Херсонської областей, а і території в глибокому тилу. За червень на території Скадовського лісомисливського господарства сталося 22 пожежі, вогонь знищив та пошкодив 745 гектарів, звітують місцеві колаборанти. Цього могло не статися, якби Росія вивела з України свої війська, а не ховала їх у лісах  довкола того ж Скадовська. 
До речі, одним з перших екоциду російської армії на Херсонщині зазнав всесвітньо відомий заповідник Асканія Нова –масштабна пожежа у вересні 2023 року знищила понад 7 тисяч гектарів унікального приазовського степу. 

Супутникові знімки заповідника Асканія Нова  у вересні 2023 та у липні 2024 р. Фото: супутник Sentinel-2. Колаж: investigator.org.uaСупутникові знімки заповідника Асканія Нова  у вересні 2023 та у липні 2024 р. Фото: супутник Sentinel-2. Колаж: investigator.org.ua


У Запорізькій області у схожому становищі Нацпарк “Приазовський”  – один з найбільших в Україні. Приміром, берега Молочного лиману стали полігонами для росіян, а сама водойма  – нерестище пеленгасу – вздовж і впоперек всіяна  бракон’єрськими сітками. 

На Сході України ситуація, ясна річ, не краща. Понад 100 гектарів за тиждень – такі масштаби знищення лісу росіянами на Лиманському напрямку Донеччини. Поруч від Серебрянського лісу лишилася сама назва, росіяни знищили 80% нацпарку “Святі гори”. Гасити лісові пожежі та рятувати тварин непросто через мінування та продовження бойових дій.

За словами урядовців, Україна – перша держава світу, яка збирає докази екоциду внаслідок бойових дій. Пункт 8 Формули миру Володимира Зеленського «Екологічна безпека» – шлях до відповідальності російських терористів за екоцид та запобігання таким злочинам у майбутньому.