64-річний Ігор Дикуха, депутат Каховської районної ради від партії Ігоря Колихаєва «Нам тут жити!», підприємець і колишній староста села Райське Новокаховської міської громади визнаний винним у колабораційній діяльності. Він ще в 2022 році перейшов на бік ворога, допомагав йому грабувати рибні господарства на Херсонщині і працював в місцевому окупаційному міністерстві сільського господарства та рибальства.
Заочний вирок – вісім років тюрми з конфіскацією майна. Першим про злочини Дикухи писав ЦЖР.
Деталі цієї історії повідомляє Центр журналістських розслідувань з посиланням на вирок Херсонського міського суду від 28 лютого та інші джерела.
Суд встановив, що Дикуха Ігор Михайлович, 21 червня 1960 р. н., уродженець села Новоолександрівка Бериславського району Херсонщини, в 2022 році добровільно очолив «отдел организации, регулирования рыболовства департамента рыболовства и аквакультуры Министерства сельського хозяйства и рыболовства Херсонской области».
Відомо, що Ігор Дикуха також добровільно обійняв посаду заступника окупаційного міністра сільського господарства та рибальства Херсонської області. Але пізніше його понизили до «скромної» посади спеціаліста відділу екології окупаційної адміністрації Генічеська.
Дикуха також супроводжував незаконну реєстрацію державної установи «Новокаховський рибоводний завод частикових риб» у російській юрисдикції та організовував продаж риби на території тимчасово окупованого Криму і в Росії.
За словами свідків, Ігор Дикуха працював на окупантів у незаконному міністерстві в червні 2022 року.
«На той час Дикуха був у списках на виплату заробітної плати, яку я йому видавала як бухгалтер. При видачі зарплати Ігор Дикуха документів не надавав, йому достатньо було назвати своє прізвище. Дикуха був і в списках на отримання грошової допомоги в розмірі більше 100 тисяч рублів. Восени 2022 року я чула розмови про формування груп для евакуації з Херсона на лівий берег. У розмовах фігурувало прізвище Дикухи, який теж виїхав на окуповану територію області», – цитують у вироку суду слова однієї зі свідків.
Інші свідки розповіли, що Ігор Дикуха влітку 2022 року щоденно їздив на роботу до окупаційного міністерства у Херсоні і багато розповідав про свою діяльність. За їхніми словами, Дикуха перейшов на бік ворога цілком добровільно, бо у нього раніше нібито не ладились відносини з законною українською владою.
Суд визнав Ігоря Дикуху винним у колабораційній діяльності за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України. Заочний вирок – вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна та позбавленням права обіймати посади в органах влади, державних, комунальних підприємствах, установах та організаціях, що надають публічну послуги протягом 15 років. Вирок суду ще не набрав законної сили.
У Ігоря Дикухи конфіскують, зокрема, житловий будинок садибного типу, квартиру, 1/6 частки житлового будинку, а також дві земельні ділянки.
Першим про перехід Ігоря Дикухи на бік ворога повідомляв ЦЖР. Наприкінці 2020 року його обрали депутатом Каховської райради від партії Ігоря Колихаєва «Нам тут жити!» і старостою Райського Новокаховської міської громади.
У березні 2022 року російські окупанти знищили розташовану на правобережній Херсонщині екосадибу «Рибацький хутір», власником якої є Дикуха.
«Вони «денацифікували» екосадибу на Шиловій балці. Вагітних самок осетрів, яких ростили десять років вистріляли, готель розграбували, як і сільгосптехніку. «Визволителі» вивезли навіть матраци та електронасоси. Прощавай, моїх рук творіння. Дякую, «старший брате», – написав він на своїй сторінці у Фейсбуці на початку березня 2022 року після того як зміг потрапити до свого «Рибацького хутора». Згодом він це повідомлення видалив.
Наприкінці квітня 2022 року Ігор Дикуха за власним бажанням звільнився з посади старости Райського і виїхав спочатку до Грузії, але потім повернувся до окупованого Криму, де давно живуть його діти.
Ігор Дикуха працював в окупаційному міністерстві сільського господарства в тандемі зі своїм другом, іншим відомим зрадником Едуардом Репілевським. Саме Дикуха допомагав окупантам грабувати державні установи: добре відомий йому «Новокаховський рибоводний завод частикових риб», який він очолював багато років і розташований в Голій Пристані «Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб». Останній до кінця 2022 року очолював Юрій Ковальов, рідний брат-колаборант ліквідованого зрадника-нардепа Олексія Ковальова, депутат Херсонської обласної ради від президентської партії «Слуга народу». Під керівництвом російських окупантів Дикуха разом із Юрієм Ковальовим вивозив до Криму з обох заводів рибу, призначену для зариблення українських водойм.
Новокаховський рибоводний завод частикових риб перебуває в стані ліквідації. Через намір приєднати його до очолюваного Юрієм Ковальовим херсонського заводу в 2020 році Ігор Дикуха навіть судився з Державним агентством рибного господарства України.
В грудні 2023 року Ігор Дикуха незаконно зареєстрував у російському реєстрі «крестьянское (фермерское) хозяйство «Данна». Основний вид його діяльності – розведення коней та інших тварин сімейства кінських загону непарнокопитних. Але також передбачена діяльність готелів, ресторанів, надання послуг мисливцям і рибалкам, видобуток декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та сланців, розробка гравійних та піщаних кар’єрів, видобуток глини та каоліну.
Відомо, що в 2023 році Ігор Дикуха намагався продати свій бізнес, який залишився на звільненій від російських окупантів території Херсонщини.
Деталі цієї історії повідомляє Центр журналістських розслідувань з посиланням на вирок Херсонського міського суду від 28 лютого та інші джерела.
Суд встановив, що Дикуха Ігор Михайлович, 21 червня 1960 р. н., уродженець села Новоолександрівка Бериславського району Херсонщини, в 2022 році добровільно очолив «отдел организации, регулирования рыболовства департамента рыболовства и аквакультуры Министерства сельського хозяйства и рыболовства Херсонской области».
Відомо, що Ігор Дикуха також добровільно обійняв посаду заступника окупаційного міністра сільського господарства та рибальства Херсонської області. Але пізніше його понизили до «скромної» посади спеціаліста відділу екології окупаційної адміністрації Генічеська.
Дикуха також супроводжував незаконну реєстрацію державної установи «Новокаховський рибоводний завод частикових риб» у російській юрисдикції та організовував продаж риби на території тимчасово окупованого Криму і в Росії.
За словами свідків, Ігор Дикуха працював на окупантів у незаконному міністерстві в червні 2022 року.
«На той час Дикуха був у списках на виплату заробітної плати, яку я йому видавала як бухгалтер. При видачі зарплати Ігор Дикуха документів не надавав, йому достатньо було назвати своє прізвище. Дикуха був і в списках на отримання грошової допомоги в розмірі більше 100 тисяч рублів. Восени 2022 року я чула розмови про формування груп для евакуації з Херсона на лівий берег. У розмовах фігурувало прізвище Дикухи, який теж виїхав на окуповану територію області», – цитують у вироку суду слова однієї зі свідків.
Інші свідки розповіли, що Ігор Дикуха влітку 2022 року щоденно їздив на роботу до окупаційного міністерства у Херсоні і багато розповідав про свою діяльність. За їхніми словами, Дикуха перейшов на бік ворога цілком добровільно, бо у нього раніше нібито не ладились відносини з законною українською владою.
Ігор Дикуха, колаборант. Фото з соцмереж
Суд визнав Ігоря Дикуху винним у колабораційній діяльності за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України. Заочний вирок – вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна та позбавленням права обіймати посади в органах влади, державних, комунальних підприємствах, установах та організаціях, що надають публічну послуги протягом 15 років. Вирок суду ще не набрав законної сили.
У Ігоря Дикухи конфіскують, зокрема, житловий будинок садибного типу, квартиру, 1/6 частки житлового будинку, а також дві земельні ділянки.
Першим про перехід Ігоря Дикухи на бік ворога повідомляв ЦЖР. Наприкінці 2020 року його обрали депутатом Каховської райради від партії Ігоря Колихаєва «Нам тут жити!» і старостою Райського Новокаховської міської громади.
У березні 2022 року російські окупанти знищили розташовану на правобережній Херсонщині екосадибу «Рибацький хутір», власником якої є Дикуха.
«Вони «денацифікували» екосадибу на Шиловій балці. Вагітних самок осетрів, яких ростили десять років вистріляли, готель розграбували, як і сільгосптехніку. «Визволителі» вивезли навіть матраци та електронасоси. Прощавай, моїх рук творіння. Дякую, «старший брате», – написав він на своїй сторінці у Фейсбуці на початку березня 2022 року після того як зміг потрапити до свого «Рибацького хутора». Згодом він це повідомлення видалив.
Наприкінці квітня 2022 року Ігор Дикуха за власним бажанням звільнився з посади старости Райського і виїхав спочатку до Грузії, але потім повернувся до окупованого Криму, де давно живуть його діти.
Ігор Дикуха працював в окупаційному міністерстві сільського господарства в тандемі зі своїм другом, іншим відомим зрадником Едуардом Репілевським. Саме Дикуха допомагав окупантам грабувати державні установи: добре відомий йому «Новокаховський рибоводний завод частикових риб», який він очолював багато років і розташований в Голій Пристані «Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб». Останній до кінця 2022 року очолював Юрій Ковальов, рідний брат-колаборант ліквідованого зрадника-нардепа Олексія Ковальова, депутат Херсонської обласної ради від президентської партії «Слуга народу». Під керівництвом російських окупантів Дикуха разом із Юрієм Ковальовим вивозив до Криму з обох заводів рибу, призначену для зариблення українських водойм.
Колаборант Ігор Дикуха (праворуч) в Ланчхуті, червень 2022 року. Фото з соцмереж
Новокаховський рибоводний завод частикових риб перебуває в стані ліквідації. Через намір приєднати його до очолюваного Юрієм Ковальовим херсонського заводу в 2020 році Ігор Дикуха навіть судився з Державним агентством рибного господарства України.
В грудні 2023 року Ігор Дикуха незаконно зареєстрував у російському реєстрі «крестьянское (фермерское) хозяйство «Данна». Основний вид його діяльності – розведення коней та інших тварин сімейства кінських загону непарнокопитних. Але також передбачена діяльність готелів, ресторанів, надання послуг мисливцям і рибалкам, видобуток декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та сланців, розробка гравійних та піщаних кар’єрів, видобуток глини та каоліну.
Відомо, що в 2023 році Ігор Дикуха намагався продати свій бізнес, який залишився на звільненій від російських окупантів території Херсонщини.