27-річний рятувальник Михайло Балюх восени 2022 року у складі зведеного загону ДСНС Хмельниччини працював у звільненому Херсоні. Він став одним з героїв документальної стрічки "Форма вогню" про хмельницьких пожежників, які майже упродовж трьох тижнів проводили там аварійно-відновлювальні роботи. У день прем’єри фільму, яка відбулась сьогодні, 22 лютого, Михайло Балюх розповів Суспільне Хмельницький про складнощі й мотивацію під час роботи на деокупованій території.
Михайло згадує, для підготовки до поїздки було обмаль часу. Він встиг зібрати найнеобхідніші речі й укомплектував медичну аптечку.
"Якщо фізично я готувався до поїздки, то морально себе налаштувати до неї не було часу. Коли приїхали в Херсон, тільки тоді усвідомив, куди я насправді потрапив. Було трохи моторошно. Місто знеструмлено. У жодному вікні багатоповерхівок не світилось. Біля під'їздів люди розпалювали багаття, щоб зігрітись чи приготувати їжу", — розповів рятувальник.
За його словами, у Херсон загін з Хмельниччини їхав не на пожежних, а на аварійно-рятувальних автомобілях.
Загін рятувальників з Хмельниччини під час підготовки до розбору завалів у Херсоні, 2022. Фото: Михайло Балюх
"У таких машин немає ні води, нічого іншого, щоб гасити пожежі. Ми були таким підрозділом, який мав проводити аварійно-відновлювальні роботи. Розчищали завали після обстрілів, рятували людей, розбирали небезпечні елементи будівлі, щоб вони нікого не травмували", — пояснив пожежник.
Михайло Балюх каже, попри те, що у них не було спеціального обладнання для ліквідації вогню, все одно йшли у задимлені будівлі й надавали людям допомогу до приїзду пожежних підрозділів, які були оснащенні цистернами з водою.
"Найбільше запам'ятався випадок у багатоквартирному будинку, де було, певно, під’їздів десять. Після обстрілу на шостому поверсі була пожежа, що розповсюдилася вище. Ми заходили і туди, де був вогонь, і у суміжні під’їзди, адже вони були задимлені. Найскладніша задача — евакуювати людей, які знаходились вище рівня пожежі. Були ті, хто міг сам вийти, ті, кого потрібно було супроводжувати, і ті, хто не мав змоги самостійно рухатись. Таких людей ми евакуйовували на м'яких ношах, коли їх не вистачало, робили імпровізовані з ковдр і простирадел", — пригадав рятувальник.
Загін ДСНС Хмельниччини працював у Херсоні майже упродовж трьох тижнів, 2022. Фото: Михайло Балюх
На запитання, де брав сили працювати в умовах частих обстрілів, Михайло відповів, що його мотивували місцеві жителі: "Коли ми бачилися з херсонцями, все було дуже зворушливо. Як тільки ми приїхали в місто, вони зустрічали нас з українськими стягами. Було дуже круто відчувати, що нас там чекають і раді бачити".
За словами Михайла Балюха, коли загін рятувальників мав повертатись на Хмельниччину, за потреби всі готові були залишитись.
"Я не можу сказати, що після перебування у Херсоні не хотів звідти їхати, тому що додому повернутися завжди приємно. Але, якби нам необхідно було продовжувати службу, то вся команда була готова це зробити. Нас дуже сильно мотивувало те, що ми приносили користь, адже вдалось багато кого врятувати", — пояснив пожежник.
Михайло Балюх під час допрем'єрного показу документального фільму "Форма вогню", лютий 2024, Хмельниччина. Фото: ДСНС у Хмельницькій області
Рятувальник розповів, під час зйомок документальної стрічки "Форма вогню" було важко пригадати деталі тих подій, які відбувались.
"Коли ми перебували в Херсоні, уся увага була прикута до того, щоб встигнути надати допомогу. У фільмі я хотів донести гасло, що в єдності – сила. Нам потрібно усім бути єдиними, тоді ми зможемо чогось досягти й побороти нашого ворога", — зазначив Михайло Балюх.
Суспільне Хмельницький