Кореспонденти медіацентру “IPC-Південь” поспілкувались з Дмитром Юнусовим, директором Департаменту сільського господарства Херсонської ОВА, і поговорили про процес розмінування земель сільськогосподарського призначення на правобережжі Херсонщини, ризики та виклики, з якими стикаються аграрії регіону, а також про подальші плани.“IPC-Південь”: Розпочнемо з питання розмінування земель сільськогосподарського призначення. Скільки земель вже розміновано цього року? Які показники у відсотках від загального? Як загалом йде робота у цьому напрямку?Дмитро Юнусов: На цей момент розміновано майже 290 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення на правобережжя Херсонщини.
Потенційно замінованим ще залишається 230 тисяч гектарів. Якщо порівняти з минулим роком, то у 2023-му розміновано трохи більш як 140 тисяч гектарів. Цього року ми ставимо перед собою вельми амбітні плани: розмінувати 249 тисяч гектарів, і вже 150 тисяч гектарів з цього плану виконано. Тобто ми плануємо виконати цей план на 100% цього року. Нам допомагають більш як тисяча саперів, здебільшого це Державна спеціалізована служба транспорту, ДСНС також долучились вже взимку 2023 року, вже після розмінування критичної інфраструктури – газових мереж, електромереж, і вже зараз вони на повну працюють у двох районах – Бериславському і Херсонському, та розміновують вже сільськогосподарські поля подекуди вручну, подекуди за допомогою механічних засобів. Робота у цьому напрямку кипить і йде повним ходом.
Дмитро Юнусов: Якщо у відсотках, то на сьогодні 57% земель сільськогосподарського призначення правобережжя розміновано. І майже 90% цих земель вже використовуються в сільськогосподарських цілях. Так, справді існує така проблема: землі, які були щільно заміновані й де було дуже багато “прильотів”, де вибухали протитанкові міни – зараз непридатні для використання. Аграрії проводять рекультивацію цих земель і лише після цього розпочинають засівати їх.
Також існує проблема з урожайністю, перш за все, через погодні умови, оскільки зараз аномальна спека, а також через якість ґрунтів, оскільки вони два роки не оброблялись і заростали бурʼянами. Для того, щоб вийти на ті показники урожайності культур, які були 2021 року, пройти всі аграрні цикли, враховуючи сівозміни, нам знадобиться близько пʼяти років. Тоді ми вийдемо на показники, які були до повномасштабного вторгнення РФ.
“IPC-Південь”: З наявними темпами розмінування скільки ще потрібно часу, щоб очистити правобережжя Херсонщини від вибухонебезпечних предметів?
Дмитро Юнусов: За оптимістичними розрахунками, ми плануємо розмінувати до кінця наступного, 2025 року, основні сільськогосподарські землі, які повноцінно використовувались і використовуються. Одним із критеріїв для першочергового розмінування є можливість і готовність фермерів використати ці землі. І такий спосіб показав свою ефективність, як от коли сапери йшли попереду, а за ними вже одразу йшов трактор і дискував бурʼян після розмінування. Саме це і є основним критерієм у процесі – готовність до використання землі. Тому що були також випадки, коли розміновані поля не використовувались – або немає фермерів, або вони виїхали й земля не обробляється. І за документами земельна ділянка є розмінованою, але вона заростає бурʼяном і просто стоїть. Якщо фермер повертається, але ми знаємо, що могли бути повторні “прильоти”, або можливо якісь диверсійні групи могли повторно замінувати ці ділянки, тож очевидно, що таку ділянку необхідно буде ще раз, повторно обстежувати та розміновувати, а це витрачання часу і ресурсів, тому головне зараз – це розміновувати землі й одразу приступати до їх використання.
“IPC-Південь”: Ви зазначили, що деякі землі після розмінування непридатні для повноцінного використання. Це через порушення сівозміни чи внаслідок забруднення цих земель рештками вибухонебезпечних предметів та хімічними речовинами з них?
Дмитро Юнусов: Перш за все, це через власне забруднення вибухонебезпечними предметами та хімічними речовинами, які залишаються після вибухів, а також через те, що залишається багато вирв від вибухів. Ці вирви необхідно, у першу чергу, очистити від шкідливих елементів-забруднювачів, а потім вже провести рекультивацію, щоб відновити родючий шар ґрунтів для того, щоб там надалі можна було вирощувати зерно. Тому що є випадки, коли фермери засівали такі ділянки й можна було вже побачити, що на тих місцях, де були вирви, сільськогосподарські культури не ростуть.
Дмитро Юнусов: Якщо говорити про постраждалих, то можна розділити по роках. Від моменту звільнення правобережжя Херсонщини у листопаді 2022 року по 31 грудня 2023 року на полях постраждали 32 і загинули 13 фермерів. Від початку 2024 року і по 7 липня поточного року постраждали шість осіб, з яких пʼятеро поранені та один загиблий. І, відповідно, загалом – 37 постраждалих та 14 загиблих аграріїв. Тобто якщо порівнювати статистику, то постраждалих, на щастя, загалом стало набагато менше. Це, по-перше, завдяки розмінуванню земель. По-друге, завдяки проведенню постійних інформаційних кампаній, які здійснюють і ДСНС, і Обласна військова адміністрація, і міжнародні організації щодо розʼяснення потенційної небезпеки роботи на ділянках, які ще не обстежені та не розміновані, як то лісопосадки. І така розʼяснювальна робота дає свої плоди, тому ми бачимо таку статистику і зменшення кількості постраждалих осіб. Але такі випадки, на жаль, ще трапляються.
“IPC-Південь”: Скажіть, а якщо, до прикладу, фермер йде на ризик і все ж таки обробляє офіційно не розміновану ділянку землі, він несе за це якусь відповідальність чи це суто його особистий ризик?
Дмитро Юнусов: Ні, це суто особистий ризик для того чи іншого фермера, для його життя і здоровʼя. І якщо аграрій все ж таки ризикує своїм життям – це його власне право і вибір. Інше складне питання, скажімо так, – це питання совісті та відповідальності, коли власник господарства відправляє свого робітника на обробку землі й той підривається. Тут вже порушені моральні принципи. І я думаю, що ризикувати чужим життям не можна ні в якому разі, це не вартує ніякої тонни зерна і ніяких грошей.
“IPC-Південь”: На сьогодні сільське господарство на правобережжі Херсонщини складають здебільшого дрібні та середні фермерства чи все ж таки великі компанії, які раніше тут працювали та повертаються зараз до бізнесу?
Дмитро Юнусов: Здебільшого це середні господарства з банком у 500 гектарів і більше. Хоча також є і дрібні підприємства. Але, знову ж таки, при плануванні розмінування ми враховуємо, перш за все, ті землі, які будуть використовуватись, і другий критерій – це саме економічна складова, яка повинна також бути в пріоритеті. Це розмінування угідь тих господарств, які платять податки, в яких працюють люди, у яких багато власників земельних паїв, яким, своєю чергою, необхідно виплачувати орендну плату, і які готові обробляти землі.
Дрібні фермерські господарства, так звані “одноосібники” – є така велика категорія – адже половина усіх площ сільгоспземель у нас на правобережжі Херсонщини – це земельні ділянки, які належать одноосібникам, які не перебувають в оренді та користуванні середніх та великих господарств. Вони не платять стільки податків, тому така категорія потрапляє до другої черги на розмінування. Підсумовуючи, скажу, що дрібні фермерські господарства є, але більше середніх.
Щодо великих господарств, то у нас найбільший банк був у компанії “ЮТС Агропродукт”, проте наразі вони мають землі та працюють в Миколаївській області, в Херсонській області у них було понад 40 тисяч гектарів в оренді. Зараз вони тільки починають працювати, до цього вони не працювали у нас саме з причин замінування земель, а також близького розташування до лінії зіткнення.
Дмитро Юнусов: Більшість земель розміновано саме за допомогою державних установ та операторів. Це ЗСУ, ДССТ, Національна гвардія України, Національна поліція України, ДСНС, Територіальна оборона. Щодо використання комерційного, приватного розмінування, то за допомогою таких офіційних операторів у нас розміновувалось два господарства. І таким чином було розміновано майже 3 тисячі гектарів державним підприємством “Укроборонсервіс”. Оскільки господарства витрачали кошти, не чекали на державні установи та операторів, і я гадаю, що вони врахували, що це економічно вигідно для них. Ми, своєю чергою, працювали над механізмом компенсації цих витрат, коли підприємство вже заплатило кошти та розмінувало угіддя. І це правильне рішення, адже комерційні оператори дуже швидко розміновують землі. Як показала практика, півтори тисячі гектарів господарства вони розмінували буквально за три місяці й фермери вже починали засівати землю у квітні-травні 2023 року. Приблизна вартість цього розмінування становила 5 тисяч гривень за один гектар. Питання компенсації таким аграріям ми підняли ще у серпні 2023 року на Конгресі місцевих та регіональних влад при президентові України. І вже на 2024 рік ми маємо ухвалений Порядок компенсації за гуманітарне розмінування земель. Спочатку був прийнятий загальний порядок компенсації нового розмінування, яке має проводитись під егідою Центру розмінування – бюджетної установи, яка створена при Міністерстві економіки України, через проведення тендерів на закупівлі послуг через систему Прозорро. І згідно з цією програмою передбачена компенсація 80% вартості робіт з розмінування, 20% вартості цих робіт має сплатити господарство. Ця програма наразі не працювала у нас, оскільки там були прописані моменти, що вона діє за межами території ведення активних бойових дій. Ми одразу надали свої пропозиції Міністерству економіки, щоби передбачити такі пункти для того, щоб ця програма у нас працювала. І, по-перше, на сьогодні вже внесені зміни до цього порядку й нині кожне господарство Херсонської області вже може розраховувати на цю компенсацію. І по-друге, передбачено компенсацію за гуманітарне розмінування, яке було проведено до квітня 2024 року. Це офіційно. І згадані два підприємства, які скористались цими послугами, вже подали дві заявки, що вже зараз перебувають в Центрі гуманітарного розмінування на розгляді для виплати компенсації вартості самих робіт з розмінування. Вартість технічного обстеження, яке проводилось, не компенсується, а компенсується саме роботи з розмінування.
Сапери 808-ї ОБП розміновують Херсонщину
“IPC-Південь”: Який саме відсоток земель сільськогосподарського призначення розміновано?Дмитро Юнусов: Якщо у відсотках, то на сьогодні 57% земель сільськогосподарського призначення правобережжя розміновано. І майже 90% цих земель вже використовуються в сільськогосподарських цілях. Так, справді існує така проблема: землі, які були щільно заміновані й де було дуже багато “прильотів”, де вибухали протитанкові міни – зараз непридатні для використання. Аграрії проводять рекультивацію цих земель і лише після цього розпочинають засівати їх.
Також існує проблема з урожайністю, перш за все, через погодні умови, оскільки зараз аномальна спека, а також через якість ґрунтів, оскільки вони два роки не оброблялись і заростали бурʼянами. Для того, щоб вийти на ті показники урожайності культур, які були 2021 року, пройти всі аграрні цикли, враховуючи сівозміни, нам знадобиться близько пʼяти років. Тоді ми вийдемо на показники, які були до повномасштабного вторгнення РФ.
“IPC-Південь”: З наявними темпами розмінування скільки ще потрібно часу, щоб очистити правобережжя Херсонщини від вибухонебезпечних предметів?
Дмитро Юнусов: За оптимістичними розрахунками, ми плануємо розмінувати до кінця наступного, 2025 року, основні сільськогосподарські землі, які повноцінно використовувались і використовуються. Одним із критеріїв для першочергового розмінування є можливість і готовність фермерів використати ці землі. І такий спосіб показав свою ефективність, як от коли сапери йшли попереду, а за ними вже одразу йшов трактор і дискував бурʼян після розмінування. Саме це і є основним критерієм у процесі – готовність до використання землі. Тому що були також випадки, коли розміновані поля не використовувались – або немає фермерів, або вони виїхали й земля не обробляється. І за документами земельна ділянка є розмінованою, але вона заростає бурʼяном і просто стоїть. Якщо фермер повертається, але ми знаємо, що могли бути повторні “прильоти”, або можливо якісь диверсійні групи могли повторно замінувати ці ділянки, тож очевидно, що таку ділянку необхідно буде ще раз, повторно обстежувати та розміновувати, а це витрачання часу і ресурсів, тому головне зараз – це розміновувати землі й одразу приступати до їх використання.
“IPC-Південь”: Ви зазначили, що деякі землі після розмінування непридатні для повноцінного використання. Це через порушення сівозміни чи внаслідок забруднення цих земель рештками вибухонебезпечних предметів та хімічними речовинами з них?
Дмитро Юнусов: Перш за все, це через власне забруднення вибухонебезпечними предметами та хімічними речовинами, які залишаються після вибухів, а також через те, що залишається багато вирв від вибухів. Ці вирви необхідно, у першу чергу, очистити від шкідливих елементів-забруднювачів, а потім вже провести рекультивацію, щоб відновити родючий шар ґрунтів для того, щоб там надалі можна було вирощувати зерно. Тому що є випадки, коли фермери засівали такі ділянки й можна було вже побачити, що на тих місцях, де були вирви, сільськогосподарські культури не ростуть.
Залишки сільгосптехніки, знищеної росіянами
“IPC-Південь”: Скільки фермерів цього року постраждали від ворожих вибухонебезпечних предметів і яка загальна цифра щодо постраждалих від часу звільнення правобережжя Херсонщини?Дмитро Юнусов: Якщо говорити про постраждалих, то можна розділити по роках. Від моменту звільнення правобережжя Херсонщини у листопаді 2022 року по 31 грудня 2023 року на полях постраждали 32 і загинули 13 фермерів. Від початку 2024 року і по 7 липня поточного року постраждали шість осіб, з яких пʼятеро поранені та один загиблий. І, відповідно, загалом – 37 постраждалих та 14 загиблих аграріїв. Тобто якщо порівнювати статистику, то постраждалих, на щастя, загалом стало набагато менше. Це, по-перше, завдяки розмінуванню земель. По-друге, завдяки проведенню постійних інформаційних кампаній, які здійснюють і ДСНС, і Обласна військова адміністрація, і міжнародні організації щодо розʼяснення потенційної небезпеки роботи на ділянках, які ще не обстежені та не розміновані, як то лісопосадки. І така розʼяснювальна робота дає свої плоди, тому ми бачимо таку статистику і зменшення кількості постраждалих осіб. Але такі випадки, на жаль, ще трапляються.
“IPC-Південь”: Скажіть, а якщо, до прикладу, фермер йде на ризик і все ж таки обробляє офіційно не розміновану ділянку землі, він несе за це якусь відповідальність чи це суто його особистий ризик?
Дмитро Юнусов: Ні, це суто особистий ризик для того чи іншого фермера, для його життя і здоровʼя. І якщо аграрій все ж таки ризикує своїм життям – це його власне право і вибір. Інше складне питання, скажімо так, – це питання совісті та відповідальності, коли власник господарства відправляє свого робітника на обробку землі й той підривається. Тут вже порушені моральні принципи. І я думаю, що ризикувати чужим життям не можна ні в якому разі, це не вартує ніякої тонни зерна і ніяких грошей.
“IPC-Південь”: На сьогодні сільське господарство на правобережжі Херсонщини складають здебільшого дрібні та середні фермерства чи все ж таки великі компанії, які раніше тут працювали та повертаються зараз до бізнесу?
Дмитро Юнусов: Здебільшого це середні господарства з банком у 500 гектарів і більше. Хоча також є і дрібні підприємства. Але, знову ж таки, при плануванні розмінування ми враховуємо, перш за все, ті землі, які будуть використовуватись, і другий критерій – це саме економічна складова, яка повинна також бути в пріоритеті. Це розмінування угідь тих господарств, які платять податки, в яких працюють люди, у яких багато власників земельних паїв, яким, своєю чергою, необхідно виплачувати орендну плату, і які готові обробляти землі.
Дрібні фермерські господарства, так звані “одноосібники” – є така велика категорія – адже половина усіх площ сільгоспземель у нас на правобережжі Херсонщини – це земельні ділянки, які належать одноосібникам, які не перебувають в оренді та користуванні середніх та великих господарств. Вони не платять стільки податків, тому така категорія потрапляє до другої черги на розмінування. Підсумовуючи, скажу, що дрібні фермерські господарства є, але більше середніх.
Щодо великих господарств, то у нас найбільший банк був у компанії “ЮТС Агропродукт”, проте наразі вони мають землі та працюють в Миколаївській області, в Херсонській області у них було понад 40 тисяч гектарів в оренді. Зараз вони тільки починають працювати, до цього вони не працювали у нас саме з причин замінування земель, а також близького розташування до лінії зіткнення.
Трактори херсонських фермерів працюють в полях
“IPC-Південь”: Є випадки, коли великі агрохолдинги або великі землевласники наймають приватні компанії для розмінування чи все ж таки тут діє лише держава?Дмитро Юнусов: Більшість земель розміновано саме за допомогою державних установ та операторів. Це ЗСУ, ДССТ, Національна гвардія України, Національна поліція України, ДСНС, Територіальна оборона. Щодо використання комерційного, приватного розмінування, то за допомогою таких офіційних операторів у нас розміновувалось два господарства. І таким чином було розміновано майже 3 тисячі гектарів державним підприємством “Укроборонсервіс”. Оскільки господарства витрачали кошти, не чекали на державні установи та операторів, і я гадаю, що вони врахували, що це економічно вигідно для них. Ми, своєю чергою, працювали над механізмом компенсації цих витрат, коли підприємство вже заплатило кошти та розмінувало угіддя. І це правильне рішення, адже комерційні оператори дуже швидко розміновують землі. Як показала практика, півтори тисячі гектарів господарства вони розмінували буквально за три місяці й фермери вже починали засівати землю у квітні-травні 2023 року. Приблизна вартість цього розмінування становила 5 тисяч гривень за один гектар. Питання компенсації таким аграріям ми підняли ще у серпні 2023 року на Конгресі місцевих та регіональних влад при президентові України. І вже на 2024 рік ми маємо ухвалений Порядок компенсації за гуманітарне розмінування земель. Спочатку був прийнятий загальний порядок компенсації нового розмінування, яке має проводитись під егідою Центру розмінування – бюджетної установи, яка створена при Міністерстві економіки України, через проведення тендерів на закупівлі послуг через систему Прозорро. І згідно з цією програмою передбачена компенсація 80% вартості робіт з розмінування, 20% вартості цих робіт має сплатити господарство. Ця програма наразі не працювала у нас, оскільки там були прописані моменти, що вона діє за межами території ведення активних бойових дій. Ми одразу надали свої пропозиції Міністерству економіки, щоби передбачити такі пункти для того, щоб ця програма у нас працювала. І, по-перше, на сьогодні вже внесені зміни до цього порядку й нині кожне господарство Херсонської області вже може розраховувати на цю компенсацію. І по-друге, передбачено компенсацію за гуманітарне розмінування, яке було проведено до квітня 2024 року. Це офіційно. І згадані два підприємства, які скористались цими послугами, вже подали дві заявки, що вже зараз перебувають в Центрі гуманітарного розмінування на розгляді для виплати компенсації вартості самих робіт з розмінування. Вартість технічного обстеження, яке проводилось, не компенсується, а компенсується саме роботи з розмінування.