Мешканець Звенигородщини Руслан Кармоліта за зиму через інтернет освоїв прискорений курс агрономії та взявся за городництво – вирощування кавунів, динь, перців та баклажанів, пишуть Вісті Черкащини.Чоловік має три вищі освіти: економіста, менеджера та бухгалтера. Раніше працював у земельному відділі.«Зимою освоїв ази агрономії, - розповідає Руслан Кармоліта. - Маю у власності 2 га землі, тож вирішив на ній працювати, але, не сподіваючись на випадок: за принципом, аби посадити, щось та вродить.
Підійшов до роботи серйозно: вивчив типи своїх ґрунтів, робив аналізи у Черкасах, з’ясував, де, на якій ділянці, якого добрива не вистачає, потім відповідно підживлював. Насіння закуповував тільки в перевірених авторитетних постачальників. Спершу ми пророщували його у теплицях, згодом розсаду за допомогою помічників висадили у відкритий ґрунт. Під час росту велику увагу приділяли процесу вегетації, щоб стебла були здоровими й міцними, слідкували, аби рослини не хворіли, борючись із захворюваннями та шкідниками, видаляли надлишкові плоди, щоб решта краще розвивались".
Про секрети херсонської технології не розповідає. Каже лише, що основ його навчив турок, з яким спілкувався в Херсоні.
"Наші кавуни великі, соковиті, солодкі, від 7 до 21 з лишком кілограмів, – каже звенигородець, – Але нітратів у них – нуль. На цьому й стоїмо. Боремось, щоб наша городина була екологічною, щоб її без неприємних наслідків і в задоволення могли куштувати і дорослі, й діти".
Про секрети херсонської технології не розповідає. Каже лише, що основ його навчив турок, з яким спілкувався в Херсоні."Наші кавуни великі, соковиті, солодкі, від 7 до 21 з лишком кілограмів, – каже звенигородець, – Але нітратів у них – нуль. На цьому й стоїмо. Боремось, щоб наша городина була екологічною, щоб її без неприємних наслідків і в задоволення могли куштувати і дорослі, й діти".