Про це кореспондентові Укрінформу розповів директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА Дмитро Юнусов.«На Херсонщині випало дуже багато снігу, подекуди його висота була понад 40 см. У деяких громадах температура повітря доходила майже до -6°C. І це критично вплинуло на фруктові дерева», - сказав Юнусов.
Він розповів, що в одному з фермерських господарств у Великоолександрівській громаді Бериславського району зафіксовані перші втрати на 16 гектарах. Незважаючи на спроби аграріїв рятувати фруктові дерева, коли температура сягнула -2°C і наблизилася до -6°C , то з абрикос, що вже були у стадії цвітіння, почала обсипатися зав’язь.
«Зараз ми працюємо над тим, щоб цей фермер правильно зафіксував втрати - склав відповідні довідки про форсмажорні обставини, вже створена комісія, виїжджають сьогодні фахівці обласного центру з гідрометеорології для фіксації. Це лише один приклад - йдеться про найбільший об’єм, який вже зафіксований. Проте є ще одне велике господарство, що постраждало, де збитки зможемо фіксувати вже коли розстане сніг, десь за тиждень, це на території Станіславської громади», - зазначив Юнусов.
За його словами, йдеться про СТОВ "Енограй" - у цьому господарстві ростуть персики, черешні, вишні, абрикоси. Керівник департаменту прогнозує, що тут збитки серед садівників правобережжя будуть найвищими, адже йдеться про понад 100 га фруктових дерев.
За його словами, постраждали і фруктові дерева в населення.
Юнусов наголосив, що кліматичні зміни потребують нових технологічних рішень, зокрема систем активного захисту садів. Вони називаються активними тому, що постійно взаємодіють з навколишнім середовищем і автоматично реагують на загрози. Найпоширеніші приклади - це, зокрема, системи захисту від заморозків - обприскування дерев водою (вода замерзає, виділяючи тепло, що зберігає квіти від пошкоджень), генератори тепла або вітрові машини, що розганяють холодне повітря. Також це системи поливу та живлення - автоматичне внесення добрив разом з поливом, що підтримує здоров’я рослин, інтегровані системи моніторингу - сенсори, які стежать за вологістю, температурою, шкідниками, і дають сигнал до дії (наприклад, увімкнення поливу або обробки).
Щодо ситуації з зерновими та технічними культурами, керівник департаменту пояснив, що мороз зупинив вегетацію рослин на тиждень, але це не критична ситуація. А сніг, що випав, навпаки, допоміг цим культурам, адже земля насититься вологою, якої так бракувало взимку.
«Оскільки наші аграрії сіяли восени культури в суху землю, не вистачало взимку ні снігу, ні дощів, то цей сніг наситить землю вологою і дасть поштовх для розвитку культур, сніг піде їм на користь», - зазнчив Юнусов.
Стосовно овочевих культур, за його словами, фіксують, що у населення мороз їх «прихопив» - десь рослини загинули, а десь сніг трохи захистив культури від морозу.
«Уже коли зійде сніг і розтане (а він вже починає танути), вже за тиждень, ми будемо мати загальну картину щодо збитків. Щодо овочевих - є факти, що мороз прихопив, але це не критично», - сказав керівник департаменту.
У парниках і теплицях місцевих мешканців ранні овочеві культури не постраждали, проте є факти, коли на них плівка порвалася від снігу, розповів він.
За даними Херсонської ОВА, у 2025 році планується збільшити посівні площі в 1,5 раза і засіяти близько 246 тис. га. Зокрема, зерновими і зернобобовими планується засіяти 121,7 тис. га, технічними культурами – 113,8 тис. га, з яких соняшником – 91 тис. га, картоплею та овочевими культурами – 7 тис. га, баштанними – 2 тис. га. Восени аграрії провели посів озимих культур на площі понад 110 тис. га, з них озимої пшениці – 70,9 тис. га, озимого ячменю – 20,8 тис. га, ріпаку – 17,9 тис. га.
Як повідомляв Укрінформ, станом на 11 квітня 2025 року на Херсонщині на деокупованій території розміновані 82% сільгоспугідь.
Фото: agrotimes.ua