На Херсонщині через зливи не можуть зібрати черешню

У більшості прийняти кореспондента на місці відмовилися. Садівників можна зрозуміти: не дуже-то й хочеться давати інтерв’ю про те, як псується врожай, в який вкладено величезні кошти і семипотову працю. Всюди підтверджують: будуть збитки. Лиха накоїли надмірні опади. 

Показати, як намагаються врятувати вирощене, зрештою погодилися в ТОВ «Тачанка-сад», підприємство розташоване недалеко від Нової Каховки. Перше, що вразило: гілки під вагою схиляються аж до землі. Черешня цьогоріч вродила дуже рясно — до 8 тонн з гектара.

В господарствах, які минулоріч фактично не мали черешні через приморозки, розраховували заробити в цьому сезоні. Та, схоже, знову не склалося. Плоди гниють просто на деревах. До збору врожаю не могли приступити більше тижня — дощ лив, як із відра. Між рядами у садах стоять величезні калюжі. На вихідні в «небесній канцелярії» змилостилися, і фермери швиденько зібрали бригади. Робота кипить з самого ранку. Сезонні працівники не приховують розчарування: багато черешні вже гнилої.

Решта — майже вся порепана. Лопаються стиглі плоди від сильної вологи.

— Наша черешня продається тільки в Україні, експорту немає. Намагалися працювати з мережами супермаркетів, та не виходить. Немає такої якості, як там вимагають. Потрібно багато черешні в ідеальному стані, а вона ж потріскана. Хочадуже смачна. Ще до дощів отримала достатньо сонця, тому солоденька. Ну от щойно здали по 40 гривень за кілограм. Для ранньої вибірки це дуже мало. Думали, що хоч 60—70 гривень візьмемо. Та яке там…, — бідкається агроном ТОВ «Тачанка-сад» Анатолій Десна.

На ринку черешню продаватимуть вдвічі дорожче, а в столиці й поготів. Хоча в закупівельників теж своя правда: товар, який стрімко псується, треба довезти якомога швидко. А це ризик і додаткові витрати. Трейдер Анатолій Толмачов якраз і приїхав по черешню для київських ринків. Говорить, що й на обід не зупинятиметься — вируша тільки-но мікроавтобус завантажать. Закупив 2 тонни. Товар у картонних ящичках. Дорогою доведеться зупинятися й провітрювати салон, аби черешня не погнила.

А от у деяких господарствах, де вирощують ранню черешню, до збору врожаю ще й досі не приступили. Приміром, на Бериславщині, яка славиться чорноземами. У садах настільки грязько, що загрузнуть і робітники, і трактор. Тому бригади сюди ще не їдуть. За такої ситуації, яка спіткала садівників цього року, логічно було б, аби держава покрила господарствам бодай частину збитків. Утім, на таку допомогу розраховувати не доводиться. Механізм фіксації збитків дуже бюрократичний. Довідки про опади з гідрометцентру, лабораторні аналізи фруктів. Треба ще довести, що погнили вони саме через зливи. У нашій державі можуть звинуватити і самих фермерів, мовляв, не так доглядали за садом, тому плоди погнили… Із системою страхування теж не так все просто. Убезпечити сади від форс-мажору космічно дорого. Для господарств, які мають якихось 100—200 гектарів фруктових насаджень, така система невигідна. Тож сади, як правило, на Херсонщині не страхують. 

Виходом у даній ситуації могла б стати переробка фруктів. Черешня, що тріскається і підгниває, легко б згодилася на джем або сік. Але ж її ніхто не приймає. В області не залишилося старих підприємств консервної галузі, які виготовляли сотні тисяч банок такої продукції. А на невеличких приватних виробництвах з кісточковими возитися не хочуть, бо це додаткові витрати. Для самих же аграріїв переробка — опція недоступна.

«Потрібні колосальні кошти на оснащення, в яких нас просто немає. Ми і так вкладаємо у догляд за садом, за збір врожаю теж треба заплатити. А на заморозку приймають за сущі копійки. Чомусь ніхто не думає, скільки праці, нервів, недоспаних ночей вкладено в те, щоб отримати такий красивий врожай. Ну все, як у нас», — говорить менеджер з реалізації продукції ТОВ «Тачанка-сад» Василь Крето. 

Разом з тим, надія на те, що черешневий сезон на Херсонщині вирівняється, ще жевріє. Частина господарств вирощує пізні сорти, які ще не дозріли. Приміром, СТОВ «Енограй» на Білозерщині ще не починало збір черешні, бо ще зеленкувата. Головний агроном-садовод господарства Олександр Житяков висловлює надію на те, що погода їхнім плодам не зашкодить.

Марина САВЧЕНКО
Фото автора.

glavred