Чиновники не сіють і не жнуть? Під скорочення!

Депутати Верховної Ради України нового скликання майже повним складом проголосували за ліквідацію Міністерства аграрної політики та продовольства України. Колишні співробітники одного з важливих для держави відомств перейдуть у підпорядкування новоствореного Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України. Його очолив недавній заступник голови Ради Національного банку України Тимофій Милованов.

Розмови про ліквідацію аграрного міністерства точилися ледь не відразу після того, як «Слуги народу» прийшли до влади.

«Допоки це були лише розмови, я була цілком спокійна. Бо мала певність: ніхто не буде ризикувати галуззю, яка генерує левову частку валютної виручки в країні! — написала у Facebook  національний консультант ФАО (Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН. — ред. ), а також координатор Експортного секретаріату Жанна Дуфіна. — Але схоже, що справа серйозна. — Навіть у маленької та максимально вільної від зайвого Ісландії є свій аграрний міністр! І точно не заради примхи, а тому що їжа — це питання національної безпеки, і це розуміють повсюди. А в Україні говорять, що нам пора «звільнитися» від іміджу аграрної країни. Але ж не так, пані та панове! Маю надію, що остаточне рішення ще не прийняте і що всі наші останні експортні здобутки та сподівання не будуть зведені нанівець».

Експерт із кооперації доктор соціальної економіки Зиновій Свереда на своїй сторінці у Facebook зауважує: «Аграрна сфера — це єдиний напрям у державі, що почав зростати в останні роки. Бо все залежить від того, як буде побудовано реальну щоденну роботу. Мінагро має бути реформованим, але не повністю ліквідованим».

«У країнах Євросоюзу аграрне ВВП складає 1—2%, у нас — 17%. Тоді чому в усіх країнах ЄС є міністерство, а в нас не повинно бути? В маленькій Литві і Естонії є, а ми не заслужили? — запитує на сторінках «Економічної правди» Андрій Дикун, голова Всеукраїнської аграрної ради, розвиваючи думку далі: — Нашу продукцію з доданою вартістю не пускають на ринки ЄС, і нам потрібно збільшити квоти. Хто буде спілкуватися в Брюсселі з Радою міністрів АПК країн ЄС? Директор департаменту? Міністр екології? Ми заздалегідь поставимо себе в програшну позицію. Звідки береться 40% валютних надходжень? Експорт продовольства, скажете ви. Але для того, щоб вийти на інші ринки, необхідно домовитись. Цю роботу виконують  і Мінагрополітики, і міністр. Відкриттю ринків передують десятки зустрічей на найвищому рівні».

Голова Всеукраїнської аграрної ради не проти оптимізації як такої. І підказує, як це можна зробити: «1. Приватизуйте (ліквідуйте) державні підприємства, підпорядковані Міністерству аграрної політики, адже держава не повинна виконувати функції бізнесу. А це: Укрспирт, Артемсіль, ДПЗКУ, Аграрний фонд (ПАТ і ДСБУ), ДП «Конярство» і інші «депешки» з землями. 2. Ліквідуйте сільгоспуправління, як обласні, так і районні, оскільки вони дублюють функції Держстату. Тисячі працюючих за наші з вами податки роблять нікому не потрібну роботу і займають десятки тисяч квадратних метрів приміщень державної власності, здебільшого в центрі міст…».

Не можна не погодитися. Приклад цьому — діяльність департаменту агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації. Таке враження, що «аграрії з портфелями» більше переймаються туристичними поїздками, в тому числі за кордон, ніж проблемами аграрної галузі краю. На полях їх побачиш рідко, а на сільськогосподарських ринках і без них є кому крам просувати.

Василь ПІДДУБНЯК.