Повномасштабне вторгнення Росії змусило українських фермерів у прикордонних з Росією та Білоруссю областях кардинально переорієнтовувати агровиробництво та, ризикуючи своїм життям, засівати заміновані поля. Однак деякі підприємства все одно перебувають на межі виживання і просять допомоги у вигляді інвестицій та кредитів.Про це представники фермерських господарств розповіли під час конференції “Глобальний Крим.
Зрозуміти Україну через Південь” 15 жовтня, передає кореспондент видання ZMINA.
Фермери Сергій Леонов (ліворуч) та Вадим Свєтлов (посередині) беруть участь у дискусії на конференції “Глобальний Крим. Зрозуміти Україну через Південь”Так, фермерське господарство “Свєтлова” в Сумській області, яке розташоване за 5 км від кордону з Росією, працює в умовах постійних обстрілів з боку країни-агресора та замінованих полів.
Крім того, як каже голова цього господарства Вадим Свєтлов, у зв’язку з дефіцитом робочої сили внаслідок мобілізації та великої кількості біженців багато сфер його сільськогосподарської діяльності зазнає збитків. Щоб не збанкрутіти, фермеру доводиться кардинально переглядати своє агровиробництво, проте воно однаково працює собі в збиток.
“Через ситуацію з експортом зернових ціни на зернові настільки низькі, що деякі культури подешевшали вдвічі, деякі культури взагалі стали збитковими. Ми вирощували соняшник, кукурудзу, пшеницю, сою, але переключилися на нішеві культури: гречку, просо, однак їх виробляли багато, і ціна впала втричі. Тому ми взагалі відмовляємося від пшениці, кукурудзи, ячменю, бо логістика експорту стала дуже дорогою через заблоковані порти”, – скаржиться фермер.
Він пояснив, що тонна зерна коштує 160 доларів. З них половину потрібно віддати за перевезення, тож виробнику лишається 80 доларів, але собівартість вирощування коштує 110 доларів за тонну. Отже, вирощувати зерно, за його словами, наразі узагалі не ефективно.
Свєтлов додає, що водночас аграріям доводиться працювати в небезпечних умовах:
“Ми потребуємо безпеки: коли над нами літають дрони та ракети, ми не можемо ефективно працювати. Щоденно ми ризикуємо власним життям та залишаємося на нашій землі, щоб забезпечувати продовольчими ресурсами Україну та світ”.
До цього сільгосппідприємства в Київській та Чернігівській області пережили російську окупацію, під час якої російські військові нищили їхню техніку.
“Під окупацією була порушена вся звична логістика, а тому нам доводилось об’їжджати 50 км, щоб діставатися полів. Також 70% нашої техніки були знищені окупантами. Вони не жаліли нічого: все підривали, розстрілювали, топили”, – зазначив голова агрокомпанії “Рови Агро” Сергій Леонов.
Втім, за його словами, найбільшою проблемою виявилися тотально заміновані поля. Леонов наголошує, що держава не встигає розміновувати сільгоспугіддя, тому свої землі фермеру довелося розміновувати самотужки.
“Страшно було зробити перший крок на поле, бо ми знаходили там дуже багато речей. Але ми робили розмінування власними силами на власний ризик, і завдяки команді, яка у нас працює, ми змогли засіяти майже 100% своїх полів”, – зазначає Леонов.
Зараз через блокування Росією зернового коридору “Рови Агро” зіткнулася з нестачею складських приміщень, де можна було б зберігати зернові, тому вирішили наступного року переорієнтуватися на вирощування овочів, а також кавунів. Адже через часткову окупацію Херсонської області, підрив росіянами Каховської ГЕС та постійні обстріли південних областей вирощування овочів та баштанних культур в Україні значно скоротилося.
“Те, що потрібно нашим виробникам, – це переробна промисловість, тобто потрібна допомога з боку іноземних інвесторів, для того щоб виробник міг зробити собі виробництво і далі переробляти й продавати”, – підсумував Сергій Леонов.
Як відомо, у серпні Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявила про далекосяжні наслідки для прав людини від неодноразових атак Російської Федерації на зернову інфраструктуру України. Так, з 11 липня до 23 серпня Російська Федерація вчинила 14 таких атак, вразивши зернові термінали, склади, портову інфраструктуру, промислове обладнання та адміністративні будівлі.
“Ці атаки спричиняють не тільки непомірні людські страждання та втрати для сімей, але й мають ширший вплив на засоби життєдіяльності, фермерів, громади та бізнес в Україні та поза її межами”, – сказала голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белль.
Нагадаємо, у Києві з 14 по 16 жовтня проходить Міжнародна конференція “Глобальний Крим. Зрозуміти Україну через Південь” за участю лідерів Глобального Півдня.
У конференції беруть участь представники з різних країн світу, зокрема Індії, Індонезії, Катару, Малайзії, Нікарагуа, Уругваю, Кенії, Філіппін, Туреччини, Австрії, Естонії, Аргентини, Мексики, Колумбії, Судану, Італії, Чилі, представники опозиції уряду Ірану та Сирії, які мешкають за межами цих країн, а також інші країни.
Фермери Сергій Леонов (ліворуч) та Вадим Свєтлов (посередині) беруть участь у дискусії на конференції “Глобальний Крим. Зрозуміти Україну через Південь”Так, фермерське господарство “Свєтлова” в Сумській області, яке розташоване за 5 км від кордону з Росією, працює в умовах постійних обстрілів з боку країни-агресора та замінованих полів.
Крім того, як каже голова цього господарства Вадим Свєтлов, у зв’язку з дефіцитом робочої сили внаслідок мобілізації та великої кількості біженців багато сфер його сільськогосподарської діяльності зазнає збитків. Щоб не збанкрутіти, фермеру доводиться кардинально переглядати своє агровиробництво, проте воно однаково працює собі в збиток.
“Через ситуацію з експортом зернових ціни на зернові настільки низькі, що деякі культури подешевшали вдвічі, деякі культури взагалі стали збитковими. Ми вирощували соняшник, кукурудзу, пшеницю, сою, але переключилися на нішеві культури: гречку, просо, однак їх виробляли багато, і ціна впала втричі. Тому ми взагалі відмовляємося від пшениці, кукурудзи, ячменю, бо логістика експорту стала дуже дорогою через заблоковані порти”, – скаржиться фермер.
Він пояснив, що тонна зерна коштує 160 доларів. З них половину потрібно віддати за перевезення, тож виробнику лишається 80 доларів, але собівартість вирощування коштує 110 доларів за тонну. Отже, вирощувати зерно, за його словами, наразі узагалі не ефективно.
Свєтлов додає, що водночас аграріям доводиться працювати в небезпечних умовах:
“Ми потребуємо безпеки: коли над нами літають дрони та ракети, ми не можемо ефективно працювати. Щоденно ми ризикуємо власним життям та залишаємося на нашій землі, щоб забезпечувати продовольчими ресурсами Україну та світ”.
До цього сільгосппідприємства в Київській та Чернігівській області пережили російську окупацію, під час якої російські військові нищили їхню техніку.
“Під окупацією була порушена вся звична логістика, а тому нам доводилось об’їжджати 50 км, щоб діставатися полів. Також 70% нашої техніки були знищені окупантами. Вони не жаліли нічого: все підривали, розстрілювали, топили”, – зазначив голова агрокомпанії “Рови Агро” Сергій Леонов.
Втім, за його словами, найбільшою проблемою виявилися тотально заміновані поля. Леонов наголошує, що держава не встигає розміновувати сільгоспугіддя, тому свої землі фермеру довелося розміновувати самотужки.
“Страшно було зробити перший крок на поле, бо ми знаходили там дуже багато речей. Але ми робили розмінування власними силами на власний ризик, і завдяки команді, яка у нас працює, ми змогли засіяти майже 100% своїх полів”, – зазначає Леонов.
Зараз через блокування Росією зернового коридору “Рови Агро” зіткнулася з нестачею складських приміщень, де можна було б зберігати зернові, тому вирішили наступного року переорієнтуватися на вирощування овочів, а також кавунів. Адже через часткову окупацію Херсонської області, підрив росіянами Каховської ГЕС та постійні обстріли південних областей вирощування овочів та баштанних культур в Україні значно скоротилося.
“Те, що потрібно нашим виробникам, – це переробна промисловість, тобто потрібна допомога з боку іноземних інвесторів, для того щоб виробник міг зробити собі виробництво і далі переробляти й продавати”, – підсумував Сергій Леонов.
Як відомо, у серпні Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявила про далекосяжні наслідки для прав людини від неодноразових атак Російської Федерації на зернову інфраструктуру України. Так, з 11 липня до 23 серпня Російська Федерація вчинила 14 таких атак, вразивши зернові термінали, склади, портову інфраструктуру, промислове обладнання та адміністративні будівлі.
“Ці атаки спричиняють не тільки непомірні людські страждання та втрати для сімей, але й мають ширший вплив на засоби життєдіяльності, фермерів, громади та бізнес в Україні та поза її межами”, – сказала голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белль.
Нагадаємо, у Києві з 14 по 16 жовтня проходить Міжнародна конференція “Глобальний Крим. Зрозуміти Україну через Південь” за участю лідерів Глобального Півдня.
У конференції беруть участь представники з різних країн світу, зокрема Індії, Індонезії, Катару, Малайзії, Нікарагуа, Уругваю, Кенії, Філіппін, Туреччини, Австрії, Естонії, Аргентини, Мексики, Колумбії, Судану, Італії, Чилі, представники опозиції уряду Ірану та Сирії, які мешкають за межами цих країн, а також інші країни.