Прісноводне цунамі, влаштоване окупантами 6 червня, змітало на своєму шляху все живе, що було нижче за течією.Гуманітарна та екологічна катастрофа, яку спричинили росіяни, підірвавши греблю Каховської ГЕС, призвела до затоплення десятків населених пунктів та сільськогосподарських земель на Півдні України.Через теракт на Каховській ГЕС загинули 18 людей, понад 30 осіб зникли безвісти. У Чорне море разом з величезною кількістю прісної води винесло чимало трупів тварин і тисячі тонн мертвої риби.
Загинули червонокнижні види фауни. Каховське водосховище фактично висохло.
Катастрофічні зміни в екосистемі та гідрогеологічному середовищі відгукуватимуться для України роками. Тому руйнування греблі вже порівнюють з трагедією на Чорнобильській АЕС.
Буквально на другий день після теракту у Національній академії наук України створили робочу групу, яка, зокрема, зайнялася прогнозами наслідків катастрофи. Серед інших до неї увійшов Інститут гідробіології.
Директор Інституту гідробіології НАНУ Сергій Афанасьєв«Вечірній Київ» розпитав про наслідки російського теракту для дикої природи його директора, члена-кореспондента НАН України, доктора біологічних наук, професора Сергія Афанасьєва.
— Ніяких позитивних моментів у влаштованій росіянами техногенній катастрофі планетарного масштабу, немає і бути не може. Вона в деяких аспектах несе більше загроз ніж Чорнобильська аварія.
Наприклад, катастрофа на ЧАЕС навіть і близько не спричинила таких страшних наслідків для біологічного різноманіття, які ми вже фіксуємо на півдні України після підриву греблі.
В пониззі Дніпра та у Дніпро-Бузькому лимані мешкало понад 70 видів риб, з них 18 — червонокнижних. Як мінімум один вид риб уже зник з лиця Землі. Це морський судак або буговець, який мешкав у Дніпровсько-Бузькому лимані. Довгий час він вважався вимерлим, але у 2016 році ми з’ясували, що він живий.
Утім, прісноводне цунамі призвело до повного зникнення всієї популяції червонокнижного морського судака. Крім того, серйозно постраждали осетрові, які під час нерестової міграції як раз підійшли до дамби та були зметені гідроударом.
Морський судак (буговець). Фото: Вікіпедія
Навіть якщо вони могли сховатися за островами або камінням, то все одно загинули через високу мутність води. Донні відкладення разом із такими важкими металами, як кадмій, марганець, залізо, які виробляють колоїдний розчин, піднялися з дна Дніпра та забили рибі зябри.
Загалом ми порахували, що від Херсону до Дніпро-Бузького лиману від гідроудару загинуло близько восьми тисяч тонн товарної риби. Молодь загинула вся. На півдні України ми втратили весь цьогорічний нерест.
Також внаслідок підриву греблі постраждали птахи, навіть водоплавні. Всі ті, хто гніздився у траві або кущах. Наприклад, червонокнижна болотяна сова влаштовує гнізда виключно на землі. А зараз період вигодовування пташенят. Тому вся пташина молодь загинула, крім тих видів, що гніздиться високо на деревах.
Загалом на затопленій території опинилися понад 50 об’єктів природного заповідного фонду України. Залило водою більшу частину ареалу проживання таких червонокнижних гризунів, як сліпак піщаний, земляний заєць, мишівка Нордмана… Всі вони не вижили.
Загинули рідкісні піщані богомоли, які мешкали лише на тій затопленій території, тендітні стрілки Ліндена, а також неймовірно чудові, дуже великі, але зовсім неагресивні оси Кольпа Клюге, яких ще називають жовтоволосими. Я вже не кажу про плазунів. Загалом ми вже втратили кілька десятків червонокнижних видів різних тварин і що з цим робити, поки незрозуміло.
Так, з висиханням Каховського водосховища з’явилося більше чапель, що прилетіли з інших територій. Вони зараз тріумфально поїдають мертву рибу. Можлива короткочасна міграція рибоїдних птахів навіть з Дунайського басейну. Але це все лише до пори, до часу. Мертва риба швидко почне розкладатися та смердіти, тож птахи та інші прибулі на бенкет тварини втратять цікавість до цих міст і шукатимуть поживи деінде.
— Так можуть казати люди, які не розбираються не тільки в економіці та розвитку країни, але й в екології. Немає вже тих чорноземів і оспіваного в піснях і легендах Великого Лугу та козацького степу. На жаль і не буде в найближчому майбутньому. Стабілізація територій, які тривалий час перебували під водою, відбувається тисячоліттями.
І коли мені кажуть, що з висиханням Каховського водосховища тепер звільниться величезна площа родючої землі, я відповідаю, що звільниться понад 200 тисяч гектарів піску, глини та мулу з важкими металами. І на цих донних осадах зараз знаходиться 500 тисяч тонн дрейсени. Всі, хто живе на берегах Дніпра, дуже добре знають цього молюска.
Коли дрейсени, не кажучи вже про інші види молюсків і рибу, опиняться на суші, то почнуть розкладатися. Вода почне гнисти та стане джерелом кишкових хвороб. І коли все це попаде у річище Дніпра — наслідки можуть бути катастрофічні. Величезна кількість жижі, що гниє, просочуватиметься також і в підземні горизонти. Якість води зі свердловин з кожним днем стане погіршуватися.
Втім, сьогодні чомусь більше уваги акцентують на 150 тонн мастила, яке потрапило у Дніпро зі зруйнованої машинної зали Каховської ГЕС. Але це крапля в морі, враховуючи величезний викид води в перші три дні після підриву дамби — приблизно 90 тисяч тонн за секунду. Тобто ця нафтова пляма так розчинилася, що її ніхто вже не побачить.
А смердюча жижа, насичена органікою та незрозуміло ще якоюсь хімією, залишиться на століття. Мул підсохне, зверху утвориться плівка, по якій навіть можна буде ходити, але техніка по ній не проїде. Рости там будуть тільки чужорідні бур’яни, які витіснять будь-які посаджені людиною верби чи лугові трави. Рекультивація таких земель неможлива.
— Як мінімізувати наслідки цієї катастрофи?
— Єдиний варіант — знову накрити осушені площі водою, а для цього необхідно якнайшвидше побудувати перемичку, щоб зупинити витік води та відновити Каховське водосховище принаймні до так званого мертвого рівня, тобто до 12 метрів.
Чим швидше ми деокупуємо Херсонщину, тим швидше мінімізуємо ті катастрофічні наслідки, які нас чекають попереду. Й не треба забувати, що після підриву дамби прісноводне цунамі винесло тисячі тонн фітопланктону та риби у Чорне море. У солоній воді вони довго не проживуть.
Мертва органіка осяде на дні, а це призведе до підвищення рівня сірководню, що негативно вплине на весь Чорноморський басейн. До того ж у Чорне море за перші три доби поступило приблизно у 100 разів більше прісної води, ніж зазвичай. Внаслідок цього загине величезна кількість і морських жителів.
— Ця катастрофа опосередковано зачепить увесь каскад Дніпровських водосховищ, звична функціональність яких буде порушена. Ми втратили величезну кількість води, накопиченої у період весняного паводка.
Дехто вважає, що можна протягнути труби з Дніпра чи вирити канали, щоби врятувати агросектор Херсонщини. Рахують кілометри, необхідний об’єм води, але не її витрати. Такої кількості води у нас просто немає.
Дніпровський каскад штучних морів дозволяє нам накопичувати воду у період весняного паводка. Саме вона забезпечує всі наші потреби, а не вода, яку несе головна річка України в інші пори року.
Якщо не спіймаємо весняний паводок і не накопичимо води, встане не тільки вся промисловість, але й занепаде сільське господарство. З’являться проблеми й забезпеченням побутових потреб у водопостачанні. Одне з найбільших з шести водосховищ каскаду Дніпра — Каховське — припинило своє існування. Тепер води на півдні катастрофічно не вистачає.
Уявіть, у вас вдома було 10 відер води, з них втратили два, а кожен день притікає всього один літр. Що ви будете робити? Правильно, економити. Тепер маємо використовувати воду з верхніх водосховищ по каскаду у зовсім інших режимах, які, до речі, вже не будуть настільки екологічно безпечні, як раніше.
Робота водосховищ завжди співвідносилась з потребами рибного господарства. Відтепер екологія та рибгосподарство відсуваються на другий план. До речі, у низці областей через масовий мор риби вже заборонили ловити та продавати річкові продукти.
Сьогодні першочергове завдання — забезпечення водою Півдня України. Для цього необхідно заповнити водосховища, які знаходяться вище Каховського моря більшим запасом води, а це дуже велике навантаження.
Що стосується збитків довкіллю через підрив росіянами Каховської ГЕС, то за даними Міндовкілля, орієнтовно вони вже перевищили 55 мільярдів гривень. Хоча я навіть не уявляю, як можна підрахувати збитки, наприклад, від зникнення морського судака. Такі речі неможливо виміряти грошима.
Олександр ГАЛУХ, Вечірній Київ
Катастрофічні зміни в екосистемі та гідрогеологічному середовищі відгукуватимуться для України роками. Тому руйнування греблі вже порівнюють з трагедією на Чорнобильській АЕС.
Буквально на другий день після теракту у Національній академії наук України створили робочу групу, яка, зокрема, зайнялася прогнозами наслідків катастрофи. Серед інших до неї увійшов Інститут гідробіології.
Директор Інституту гідробіології НАНУ Сергій Афанасьєв«Вечірній Київ» розпитав про наслідки російського теракту для дикої природи його директора, члена-кореспондента НАН України, доктора біологічних наук, професора Сергія Афанасьєва.«ЗАГИНУЛА ВСЯ ПОПУЛЯЦІЯ МОРСЬКОГО СУДАКА»
— Сергію Олександровичу, зараз по правому берегу колишнього Каховського водосховища формується єдине річище Дніпра, а решта площі перетворюється на рівнину, вкриту донними відкладами. Деякі з науковців навіть вбачають у цьому позитивні моменти. Одні кажуть, що археологи тепер досліджуватимуть пам’ятки козацької доби та скіфські кургани, які були під водою. Інші — фіксують появу якихось нових видів чапель. Можливо, все не так і страшно?— Ніяких позитивних моментів у влаштованій росіянами техногенній катастрофі планетарного масштабу, немає і бути не може. Вона в деяких аспектах несе більше загроз ніж Чорнобильська аварія.
Наприклад, катастрофа на ЧАЕС навіть і близько не спричинила таких страшних наслідків для біологічного різноманіття, які ми вже фіксуємо на півдні України після підриву греблі.
В пониззі Дніпра та у Дніпро-Бузькому лимані мешкало понад 70 видів риб, з них 18 — червонокнижних. Як мінімум один вид риб уже зник з лиця Землі. Це морський судак або буговець, який мешкав у Дніпровсько-Бузькому лимані. Довгий час він вважався вимерлим, але у 2016 році ми з’ясували, що він живий.
Утім, прісноводне цунамі призвело до повного зникнення всієї популяції червонокнижного морського судака. Крім того, серйозно постраждали осетрові, які під час нерестової міграції як раз підійшли до дамби та були зметені гідроударом.
Морський судак (буговець). Фото: ВікіпедіяНавіть якщо вони могли сховатися за островами або камінням, то все одно загинули через високу мутність води. Донні відкладення разом із такими важкими металами, як кадмій, марганець, залізо, які виробляють колоїдний розчин, піднялися з дна Дніпра та забили рибі зябри.
Загалом ми порахували, що від Херсону до Дніпро-Бузького лиману від гідроудару загинуло близько восьми тисяч тонн товарної риби. Молодь загинула вся. На півдні України ми втратили весь цьогорічний нерест.
Також внаслідок підриву греблі постраждали птахи, навіть водоплавні. Всі ті, хто гніздився у траві або кущах. Наприклад, червонокнижна болотяна сова влаштовує гнізда виключно на землі. А зараз період вигодовування пташенят. Тому вся пташина молодь загинула, крім тих видів, що гніздиться високо на деревах.
Загалом на затопленій території опинилися понад 50 об’єктів природного заповідного фонду України. Залило водою більшу частину ареалу проживання таких червонокнижних гризунів, як сліпак піщаний, земляний заєць, мишівка Нордмана… Всі вони не вижили.
Загинули рідкісні піщані богомоли, які мешкали лише на тій затопленій території, тендітні стрілки Ліндена, а також неймовірно чудові, дуже великі, але зовсім неагресивні оси Кольпа Клюге, яких ще називають жовтоволосими. Я вже не кажу про плазунів. Загалом ми вже втратили кілька десятків червонокнижних видів різних тварин і що з цим робити, поки незрозуміло.
Так, з висиханням Каховського водосховища з’явилося більше чапель, що прилетіли з інших територій. Вони зараз тріумфально поїдають мертву рибу. Можлива короткочасна міграція рибоїдних птахів навіть з Дунайського басейну. Але це все лише до пори, до часу. Мертва риба швидко почне розкладатися та смердіти, тож птахи та інші прибулі на бенкет тварини втратять цікавість до цих міст і шукатимуть поживи деінде.«ВОДА ПОЧНЕ ГНИТИ ТА СТАНЕ ДЖЕРЕЛОМ КИШКОВИХ ХВОРОБ»
— Однак деякі екологи кажуть про можливість відновлення легендарного Великого Лугу з його лісами, який був затоплений радянською владою під час створення Каховського водосховища, та закликають не відновлювати греблю. Невже вони мають рацію?— Так можуть казати люди, які не розбираються не тільки в економіці та розвитку країни, але й в екології. Немає вже тих чорноземів і оспіваного в піснях і легендах Великого Лугу та козацького степу. На жаль і не буде в найближчому майбутньому. Стабілізація територій, які тривалий час перебували під водою, відбувається тисячоліттями.
І коли мені кажуть, що з висиханням Каховського водосховища тепер звільниться величезна площа родючої землі, я відповідаю, що звільниться понад 200 тисяч гектарів піску, глини та мулу з важкими металами. І на цих донних осадах зараз знаходиться 500 тисяч тонн дрейсени. Всі, хто живе на берегах Дніпра, дуже добре знають цього молюска.
Коли дрейсени, не кажучи вже про інші види молюсків і рибу, опиняться на суші, то почнуть розкладатися. Вода почне гнисти та стане джерелом кишкових хвороб. І коли все це попаде у річище Дніпра — наслідки можуть бути катастрофічні. Величезна кількість жижі, що гниє, просочуватиметься також і в підземні горизонти. Якість води зі свердловин з кожним днем стане погіршуватися.
Втім, сьогодні чомусь більше уваги акцентують на 150 тонн мастила, яке потрапило у Дніпро зі зруйнованої машинної зали Каховської ГЕС. Але це крапля в морі, враховуючи величезний викид води в перші три дні після підриву дамби — приблизно 90 тисяч тонн за секунду. Тобто ця нафтова пляма так розчинилася, що її ніхто вже не побачить.А смердюча жижа, насичена органікою та незрозуміло ще якоюсь хімією, залишиться на століття. Мул підсохне, зверху утвориться плівка, по якій навіть можна буде ходити, але техніка по ній не проїде. Рости там будуть тільки чужорідні бур’яни, які витіснять будь-які посаджені людиною верби чи лугові трави. Рекультивація таких земель неможлива.
— Як мінімізувати наслідки цієї катастрофи?
— Єдиний варіант — знову накрити осушені площі водою, а для цього необхідно якнайшвидше побудувати перемичку, щоб зупинити витік води та відновити Каховське водосховище принаймні до так званого мертвого рівня, тобто до 12 метрів.
Чим швидше ми деокупуємо Херсонщину, тим швидше мінімізуємо ті катастрофічні наслідки, які нас чекають попереду. Й не треба забувати, що після підриву дамби прісноводне цунамі винесло тисячі тонн фітопланктону та риби у Чорне море. У солоній воді вони довго не проживуть.
Мертва органіка осяде на дні, а це призведе до підвищення рівня сірководню, що негативно вплине на весь Чорноморський басейн. До того ж у Чорне море за перші три доби поступило приблизно у 100 разів більше прісної води, ніж зазвичай. Внаслідок цього загине величезна кількість і морських жителів.
«КАТАСТРОФА ЗАЧЕПИТЬ УВЕСЬ КАСКАД ДНІПРОВСЬКИХ ВОДОСХОВИЩ»
— Як руйнування греблі та висихання Каховського моря вплине на інші водосховища, зокрема Київське та Канівське?— Ця катастрофа опосередковано зачепить увесь каскад Дніпровських водосховищ, звична функціональність яких буде порушена. Ми втратили величезну кількість води, накопиченої у період весняного паводка.
Дехто вважає, що можна протягнути труби з Дніпра чи вирити канали, щоби врятувати агросектор Херсонщини. Рахують кілометри, необхідний об’єм води, але не її витрати. Такої кількості води у нас просто немає.
Дніпровський каскад штучних морів дозволяє нам накопичувати воду у період весняного паводка. Саме вона забезпечує всі наші потреби, а не вода, яку несе головна річка України в інші пори року.Якщо не спіймаємо весняний паводок і не накопичимо води, встане не тільки вся промисловість, але й занепаде сільське господарство. З’являться проблеми й забезпеченням побутових потреб у водопостачанні. Одне з найбільших з шести водосховищ каскаду Дніпра — Каховське — припинило своє існування. Тепер води на півдні катастрофічно не вистачає.
Уявіть, у вас вдома було 10 відер води, з них втратили два, а кожен день притікає всього один літр. Що ви будете робити? Правильно, економити. Тепер маємо використовувати воду з верхніх водосховищ по каскаду у зовсім інших режимах, які, до речі, вже не будуть настільки екологічно безпечні, як раніше.
Робота водосховищ завжди співвідносилась з потребами рибного господарства. Відтепер екологія та рибгосподарство відсуваються на другий план. До речі, у низці областей через масовий мор риби вже заборонили ловити та продавати річкові продукти.
Сьогодні першочергове завдання — забезпечення водою Півдня України. Для цього необхідно заповнити водосховища, які знаходяться вище Каховського моря більшим запасом води, а це дуже велике навантаження.
Що стосується збитків довкіллю через підрив росіянами Каховської ГЕС, то за даними Міндовкілля, орієнтовно вони вже перевищили 55 мільярдів гривень. Хоча я навіть не уявляю, як можна підрахувати збитки, наприклад, від зникнення морського судака. Такі речі неможливо виміряти грошима.
Олександр ГАЛУХ, Вечірній Київ